«Я, звичайно, спочатку відкидав цю думку, бо не вважав, що в мене це вийде, але згодом під натхненням вирішив впорядкувати всі мої дописи – статті в газетах і журналах, колонки Пароха в парафіяльному віснику «Місіонери Слова» і колонки головного редактора в церковному часописі «Нова Зоря», дописи в інших друкованих виданнях. Працівники видавництва «Апостол» допомогли мені всі мої творіння впорядкувати і поділити на 12 місяців для послідовного та систематичного читання книжки на духовну тематику, - розповідає о. Йосафат про свій перший досвід написання книжки, - я дякую Богові за дар писати і голосити Слово Боже. Дякую всім слухачам і читачам цього Слова, які стали співучасниками і творцями цієї книги. Дякую всім, хто поширює Слово і таким чином стає «Місіонером Слова». Дякую всім друзям і знайомим, хто «скинувся», пожертвував гроші на видання і друк цієї книги».
Нове видання стає новою акцією зі збору коштів на будівництво дитячого садочку «Ковчег», що при парафії Святих Кирила і Методія УГКЦ в Івано-Франківську. За кожну книжку кошти будуть скеровані на встановлення вікон на першому поверсі будівлі.
Книжку можна замовити через інтернет: josafatboyko@ive.org або Josafat Boyko (Facebook).
Теги:
dutchak1 написал:
Ствердження, що в часи "священного союзу" Церкви та держави існувало громадянське суспільство яке чимало потерпало - дуже сміливе. Ну а благочестивій імператриці Ірині було набагато легше збирати Собор названий Церквою Сьомим, Святим, Вселенським і розлядати питання які, на думку Д.Таргонського, були особливо важливими. В імператриці не було необхідності зважувати на такі дурниці, як права людини чи різні там міжнародні конвенції, які її майже примушували підписувати і заставляли потім гармонізувати власне законодавства із ЄС, . Не було і в неї необхідності переконувати віруючих в її намірах “йти в Європу”. Ну а ствердження автором, що у нас є політичний тиск на віруючий електорат — це з опери “Мы живём, под собою не чуя страны, Наши речи за десять шагов не слышны”