Семінаристи 3 курсу ужгородської греко-католицької академії збирають в одній з чотирьох теплиць редиску, яку висадили там наприкінці лютого.

"Тут нас є скільки? 12, якщо не помиляюся. Ну так, плюс-мінус, — розповів семінарист Іштван Удут. — Ну одночасно так і працює, стільки хлопців. Але, якщо треба дуже терміново, бо трапляється, що дзвонять нам, "Терміново треба 100 пучків", то нас там і 20-ро заходить у теплицю… чік-чік-чік. Після навчання, бо ми маємо молитву, навчання, працю і відпочинок, коли є зміна оцих усіх діяльностей, то воно розгружує мозок і допомагає легше формуватися".

Семінарист Іван Калинський також збирає урожай вже четвертий день. Розповів: збирають редиску в середні пуски, по 16 редисок в 1 пучок.

"Ми їх гарно зв’язуємо і кладемо до відра, де наші брати її вимивають і готують для продажу. Мій курс зібрав учора 100 пучків. А 1-ий — близько 400. У мене вдома парників немає, тож я з парниками вперше зустрівся тут, у семінарії", — розповів Іван Калинський.

Іштван Удут розповів: коли був жорсткий карантин, то церква була закрита і публічних богослужінь не відбувалося.

"І ту редиску, яку ми давали людям, то люди залишали пожертви, ми з тих грошей жили, бо інакших пожертв у нас не було. Ми, як семінарія, живемо з пожертв", — сказав семінарист.

Кожна група семінаристів щодня працює у теплиці близько години, - розповідає священник Юрій Кіш.

"У цій теплиці площа її 5 соток. Доглядаємо ми її. Посівний матеріал постачають наші вірники з села Боржавське, а посіяли нам спеціальною технікою – чоловік Михайло з Оноку, а також інший з села Ком’ят. Це все Виноградівський район. Хлопці тут вчаться, як на мене, в такий спосіб, побачити, що плоди вимагають зусиль. Користуємось нею, споживаємо самі. А також ділимось редискою з нашими парафіянами, добрими друзями тут в Ужгороді та околиці", — розповів Юрій Кіш.

Редиску семінаристи збиратимуть до Великодня.

Теги: