Ярослав Мисяк – молодіжний пастор церкви християн віри євангельської із Закарпаття, засуджений у 1999 році до розстрілу, наразі він відбуває довічний термін покарання. З 45 прожитих років 22 перебуває у в’язниці за звинуваченням у вбивстві його бабусі, дідуся і дядька, в той час коли справжні злочинці, за даними правозахисників, не були покарані.

Правозахисна організація Amnesty International у 1998 році повідомляла про застосування міліцією катувань до пастора Мисяка задля вибиття “зізнання”, яке він згодом спростував у суді. Також правозахисники вказували на те, що міліція була співучасником фальсифікації справи пастора Мисяка.

Правозахисники зазначають кілька аспектів, які вказують на невинуватість Ярослава Мисяка:
    він не мав мотиву вчиняти цей злочин;
    характер ран на тілі жертв свідчить про роботу вбивці-професіонала, який вразив життєво важливі органи;
    в матеріалах справи окрім вибитих зізнань (під загрозою розправи над дружиною і дворічною донькою) не існує жодних доказів провини пастора Мисяка;
    вирок будується на припущеннях та недостовірних доказах, алібі підсудного взагалі не перевірялося і судом не прийняте до уваги;
    також з'явилися нові висновки, які свідчать про фальсифікацію первинного висновку судово-медичної експертизи.

Через недосконалість українського законодавства засуджені на довічне в Україні майже не мають перспектив на справедливий перегляд їхніх справ. З 2015 року триває перегляд вироку Ярослава Мисяка за нововиявленими обставинами судами Закарпатської області, але вони порушили розумні і допустимі строки судового розгляду справи, значно затягнувши цей процес.

При цьому представники прокуратури ігнорують версію причетності до скоєння злочину громадянина Г. та інших осіб, які згідно з свідченням одного зі свідків на момент скоєння злочину знаходилися біля місця події в нетверезому стані і з холодною зброєю, яка гіпотетично могла бути знаряддям злочину.

Лінус Пфістер, виконавчий директор Hilfe für Mensch und Kirche (Швейцарія), один із підписантів звернення, каже: "Наразі є лише два варіанти: пройти весь шлях до Верховного суду України та до Європейського суду з прав людини, що займе роки... Або помилування Президента України".

Інститут релігійної свободи (Київ) та інші підписанти звернення до президента США сподіваються, що донесення цієї інформації до президентів Байдена і Зеленського матиме вплив, і Ярослав Мисяк зможе вийти на волю і повернутися до своєї дружини, доньки і мами, які вже багато років чекають на його звільнення.


Оприлюнено повний текст звернення по справі Ярослава Мисяка з переліком підписантів.

Нагадаємо, що 21 липня у Києві відбулася публічна дискусія на тему: «Довічні вироки: Україна має повернути свободу несправедливо засудженим». Учасники заходу, в тому числі релігійні діячі різних конфесій, наголошували на проблемі відсутності в Україні з 2010 року механізмів чи процедури перегляду кримінальних справ, в яких винесено несправедливий / помилковий / свавільний / незаконний вирок. На сайті "Боротьба за життя § Свавільно засуджені на довічне ув’язнення в Україні", розробленому Харківською правозахисною групою, представлені історії таких засуджених.

Раніше, у червні 2021 року, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звертала увагу президента України та Верховної Ради на необхідність розв’язання проблеми невинно засуджених, наводячи приклад справи Ярослава Мисяка.

Теги: