За словами імама, коли він у 2008 році переїхав з Грузії до України, то стикнувся з тим, що у Сєвєродонецьку, на відміну від багатьох міст Луганщини й Донеччини, не було мечеті:

— На той час навіть у невеликих містах були мечеті або молитовні зали у приватних домах: у Стаханові (тепер Кадіївка), в Алчевську, у Брянці — а в нас не було. І ці міста від нас досить далеко. Я кілька разів їздив туди [на молитви], а потім замислився, а чого це я весь час їжджу? Може, треба, щоб у нас щось було й до нас приїздили? <...> Я в той час жив в орендованій двокімнатній квартирі й раз на тиждень почав збирати в себе вдома одновірців… І так було протягом року — по 30-40 людей я збирав. До нас приїздили з різних міст вчителі, читали лекції.

У березні 2009 року мусульманську громаду Сєвєродонецька офіційно зареєстрували, й Темуру Берідзе запропонували її очолити. Але вона не мала фінансової можливости придбати якусь будівлю для здійснення релігійної діяльности. Для молитов орендували приміщення, мусили переїздити. Тож наступними роками імаму довелося шукати місце для мечеті, спілкуватися з безліччю чиновників, від яких залежало розв’язання проблеми.

За словами шейха Темура, здебільшого вони чули відмови або отримували неприйнятні пропозиції:

— З отриманням землі були величезні проблеми, й не тільки тут. Це величезні проблеми: дуже важко отримати землю під будівництво мечеті, на жаль…

Пропоновані ділянки були в майже недоступних місцях: десь у лісі, далеко за межами міста. Тим часом кількість мусульман в місті збільшувалася, в тому числі й через наплив вимушених переселенців з окупованих територій. Зрештою вдалося знайти будівлю, але її треба було викупити й переоблаштувати під мечеть, а коштів маленька мусульманська громада не мала. І тоді допомогли небайдужі, не лише з України.

— І ось Аллаг дав нам прекрасне місце, — каже імам. — 425 квадратних метрів, є молитовна зала, є жіноча кімната для молитви, офіс, подвір’я.

У передачі згадали урочистості з нагоди відкриття ІКЦ в Сєвєродонецьку, під час яких Темуру Берідзе вручено відзнаку Духовного управління мусульман України «Умма» — медаль «За служіння ісламу та Україні».

Розповідаючи про діяльність релігійної громади, імам згадав про щотижневі акції допомоги малозабезпеченим і бездомним, коли на пожертви мусульман готують обіди для нужденних. Тепер важко знайти волонтерів, тож імам і його родина взяли на себе клопоти з придбання продуктів, готування їжі та роздачі. А рік тому з’явились помічники з Західної України — волонтери, що збирають одяг для знедолених і пересилають до Сєвєродонецька. Ця допомога роздається людям незалежно від їхньої віри. За словами пана Темура, масштаб акції не поступається тим, що проводять мусульмани у великих містах, адже щотижня на обіди приходить до 70 й більше осіб, і на таку саму кількість людей вони щоразу беруть із собою їжі й речей.

Йшлося й ще про одну сторону діяльности очільника сєвєродонецької громади, адже він ще й імам-капелан Управління військового капеланства мусульман України, створеного ДУМУ «Умма». Темур Берідзе казав, яка важлива допомога тим, хто боронить країну від агресора, як з’явилися імами-капелани в українському війську, про відрядження капеланів на фронт і у військові підрозділи на мирній території:

— Це земля, на якій ти живеш, де твоя сім’я… Воля Бога, щоб я жив тут. Тож я зобов’язаний боронити цю землю й допомагати тим, хто її боронить. Тому ми допомагаємо не тільки мусульманам, ми допомагаємо всім… Ми беремо участь і в громадському житті, і в якихось акціях — це частина нашої релігії.

Теги: