Україна святкує Пасху — день світлого Христового ВоскресінняБільшість християн України у цю неділю святкують своє головне свято — Великдень, Пасху, день Воскресіння Христового. Це не тільки християни візантійської традиції — православні та греко-католики, але й віряни численних протестантських громад, повідомляє "Релігія в Україні".

Але передує цьому дню Велика Субота. “Ця субота є благословенна, у ній Христос, заснувши, воскресне триденний”, - співається у кондаку дня. Займаючи місце посередині між Хрестом та Воскресінням, Велика Субота є унікальним днем церковного року, коли плач перетворюється на радість.

Це — єдина субота впродовж усього року, яка є днем суворого посту: літургія (св. Василія Великого) цього дня за уставом відправляється ввечері. У тематиці цього дня поєднуються найглибше умалення Сина Божого, що “навіть до пекла зійшов” у пошуках загиблого Адама, та початок перемоги над пеклом та смертю.

З Великої Суботи починається святкування Воскресіння. Про це говорить богослужіння Великої Суботи, а також і проповіді святих отців, які в цей день присвячені воскресінню й перемозі. Це видно і з іконописної традиції. Канонічна ікона Воскресіння Христового - це зображення Його зішестя у пекло. Звичайно, існують ікони Воскресіння, на яких зображують явлення Христа мироносицям і учням. Однак у повному розумінні іконою Воскресіння є зображення знищення смерті, коли душа Христа, поєднана з Божеством, спустилася в пекло і звільнила душі усіх, хто був там і чекав Його як Спасителя. “Смерті святкуємо умертвіння, пекла ж руйнування”, - співаємо ми в церкві. Перемога над пеклом і умертвіння смерті - в цьому і є глибинний сенс свята.

Слово “пекло” в Новому Завіті відповідає давньоєврейському “шеолу”, темному, невидимому царству мертвих. У Старому Завіті пекло представлялося як певний простір в надрах землі. Христос увійшов у владу смерті, погодився померти - після чого силою Свого Божества переміг смерть, абсолютно знесилив її і Своєю власною силою і дав можливість кожній людині уникати панування, влади та сили смерті і диявола.

Для розуміння цього дуже важливо Огласительне слово cв. Іоанна Златоуста, яке читається під час Великодньої літургії. Поряд з іншим у ньому йдеться про те, що пекло, зустрівши Христа, “засмутилося, знеславилося, стало безвладним, зв'язаним та знищеним”. Далі говориться, що зі смертю Христа на хресті пекло, прийнявши смертне тіло, опинилося перед Богом, прийнявши землю-прах, зустріло небо, прийнявши те, що бачило, тобто людське тіло, людську природу, було переможене тим, чого не бачило, тобто Божеством.

Утреню Великої Суботи, що часто на практиці відправляється ввечері Великої П’ятниці, часто називають службою “поховання Плащаниці”, хоча насправді похованню тіла Спасителя відповідає винос Плащаниці, який вже відбувся Великої П’ятниці. А обходження з Плащаницею навколо храму Великої Суботи означає переможне проходження Ісуса Христа через пекло та руйнування пекла.

Значну частину цієї служби займає спів “Непорочних” - 17-ї кафізми з Псалтиря, яка зазвичай входить до складу воскресних (в сучасній практиці це втрачено), суботніх та заупокійних богослужінь. Спів “Непорочних” чергується з “похвалами” - невеликими репліками, які до кінця кафізми стають все коротшими. Їхня тематика поступово змінюється від поховального плачу до руйнування пекла та очікування Воскресіння. Одразу після кафізми співають воскресні тропарі “Ангельський собор здивувався...”

Далі йде канон Великої Суботи з найкрасивішими ірмосами “Волною морською”, написаними єдиною в історії жінкою-гімнографом Касією. А після великого славослов’я Плащаницю не поспішаючи обносять навколо храму. В кінці процесії після входу в храм читається пророцтво Єзекиїля — про сухі кістки, що воскресають за повелінням Божим. Далі в апостольському посланні до Коринтян йдеться про Христа як про “нову Пасху”. Після апостола “алілуя” співають з воскресними стихами “Нехай воскресне Бог”. А Євангельське читання розповідає про те, як біля гробу Спасителя було поставлено римську стражу.

Літургія Великої Суботи поєднується з вечірнею. Ця служба наповнена хрещальною тематикою. В давнину переважно цього дня хрестили дорослих, які впродовж Великого посту проходили інтенсивний курс підготовки (катехизацію) до цього таїнства. Саме хрещення звершували під час читання старозавітних пророцтв — паремій. Про хрещення говориться в апостольському читанні цього дня. Це уривок з послання до Римлян: “Браття, усі ми, що хрестилися у Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися...” Далі замість “алілуя” співають стихи 81-го псалма “Воскресни, Боже...” - і у цей час духовенство переодягається із темних одеж у світлі та починається воскресна тематика. Євангельське читання з останньої глави Євангелія від Матфея розповідає про пусту гробницю на світанку першого дня після суботи та про явлення воскреслого Спасителя.

Остання служба цього дня — пасхальна полунощниця. Пізно ввечері у Велику Суботу віряни у світлому одязі збираються в храм, де в очікуванні богослужіння читається книга Діянь святих апостолів. На початку дванадцятої ночі служиться полунощниця, на якій знову співають канон “Волною морською”. Священик з дияконом підходять до Плащаниці, кадять її і відносять до вівтаря. Плащаницю кладуть на престол, де вона залишається впродовж сорока днів — до дня Вознесіння Господнього.

Україна святкує Пасху — день світлого Христового ВоскресінняПісля Великої Суботи починається день Воскресіння Христового.


У православних церквах пасхальне богослужіння за традицією розпочинається рівно опівночі, хоча церковний устав не визначає точного часу для цієї служби, призначаючи її початок на “годину ранішню”. При закритих царських вратах священнослужителі тихо співають стихиру: «Воскресіння Твоє, Христе Спасе, Ангели співають на небесах, і нас на землі удостой чистим серцем Тебе славити». У цей час відкривається завіса до царських воріт. Священики виходять від вівтаря і разом з народом, подібно до мироносиць, які прийшли до гробу, обходять навколо храму хресною ходою.

Обійшовши храм по колу, хресний хід зупиняється перед зачиненими дверима. Священнослужителі тричі співають великодній тропар: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що у гробах, життя дарував». Цю пісню підхоплює і тричі співає хор. Потім священик вимовляє вірші стародавнього пророцтва св. царя Давида: «Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його...», і нарешті, тримаючи в руках хрест і трисвічник, творить ними хресне знамення біля зачинених дверей храму, вони відкриваються, і всі входять до церкви, де горять всі світильники і свічники, і співають: «Христос воскрес із мертвих!..»

Подальше богослужіння Пасхальної утрені складається переважно зі співу канону, складеного св. Іоаном Дамаскіним. Між піснями канону священики з хрестом і кадилом вітають парафіян словами «Христос воскрес!», на що віряни відповідають: «Воістину воскрес!» Пасхальний канон — одне з найвідоміших творів церковної словесності. Цей глибоко змістовний і красивий за формою канон вводить вірян в дух і сенс самого свята Воскресіння Христового, змушує всебічно пережити і зрозуміти цю подію.

Україна святкує Пасху — день світлого Христового ВоскресінняНаприкінці утрені, після співу: «Один одного обіймемо, скажімо: Браття! І тим, хто ненавидить нас, пробачимо все воскресінням», усі віряни починають вітати один одного, промовляючи: «Христос воскрес!», - і відповідаючи: «Воістину воскрес!», - тричі цілують один одного і обмінюються крашанками. Це називається «христосуватися».

Потім читається Огласительне слово святителя Іоанна Златоуста, який закликає усіх радіти: «Багаті і вбогі, радійте один з одним. Воздержники і ліниві, вшануйте день. Ті, хто постував і не постував, звеселіться...», і виголошує вічну перемогу Христа над смертю і пеклом: «Воскрес Христос, і пекло знищено. Воскрес Христос, і пали демони. Воскрес Христос, і радіють ангели. Воскрес Христос, і життя торжествує. Воскрес Христос, і немає жодного мертвого у гробі». Після утрені відразу ж проходить Божественна літургія, на якій усі, по можливості, причащаються Тіла і Крові Христових. Перед закінченням літургії освячується пасхальний хліб - Артос, який весь тиждень буде стояти в храмі перед іконостасом.

Царські врата залишаються відкритими і після служби - протягом усього пасхального Світлого тижня, на знак того, що Ісус Христос назавжди відкрив людям двері Небесного Царства.

Пасхальні служби відправляються впродовж всього Світлого тижня. 66-те правило Трульського собору зобов'язує усіх вірян причащатися Тіла і Крові Христових впродовж усього тижня “від дня Воскресіння Христа Бога нашого до наступної неділі”.

В Україні вихідними днями на Пасху є 15 та 16 квітня.

Редакція порталу "Релігія в Україні" бажає читачам святкового настрою і гарного відпочинку!

Теги: