Керуючий справами УПЦ розповів про вплив Архієрейського Собору на УПЦ і про відносини між УПЦ та УГКЦ

Керуючий справами Української Православної Церкви (Московський Патріархат), перший вікарій Київської митрополії митрополит Бориспільський Антоній (Паканич) розповів в інтерв'ю виданню Православіє в Україні про роботу останнього Архієрейського Собору в Москві та про прийняті ним рішення, які викликали в Україні суспільний резонанс. Владика Антоній торкнувся також відносин між УПЦ і УКГЦ, повідомляє "Релігія в Україні".

Як повідомив митрополит Антоній, питання внутрішнього життя Української Православної Церкви на Соборі не обговорювалися. Однак у програмній доповіді Патріарха Кирила було приділено окрему увагу специфіці державно-церковних відносин та деяким іншим аспектам церковного життя в різних країнах пострадянського простору. На підставі доповіді Патріарха Собор включив в свої підсумкові документи кілька важливих положень, які стосуються України. Так, Собор підтримав главу УПЦ митрополита Володимира та єпископат УПЦ в трудах щодо збереження церковної єдності і подолання церковних розколів. Крім того, Собор відмітив необхідність отримання УПЦ як релігійним об’єднанням статусу юридичної особи, забезпечення прозорості і ефективності системи державної реєстрації релігійних громад в Україні, законодавчої підтримки реституції церковного майна, державного ліцензування і акредитації духовних навчальних закладів УПЦ та введення у Збройних Силах України інституту капеланів.

За словами митрополита Антонія, це не є ініціативами Архієрейського Собору РПЦ. Це вимоги, які УПЦ вже неодноразово висловлювала у своїх офіційних заявах та у зверненнях до перших осіб України. "Отже, -- зазначив ієрарх, -- Архієрейський Собор у Москві лише підтримав ті програмні вимоги, з якими Українська Православна Церква виступає вже не перший рік".

Крім того, владика Антоній наголосив, що головним завданням доповіді митрополита Володимира на Соборі було висвітлення тих подій, які відбулись в житті УПЦ протягом останніх двох років. Тобто це була "головним чином, констатація фактів" (офіційна статистика УПЦ, відомості про зв’язки зі світовим Православ’ям, про взаємини між Церквою і державою в Україні, про діяльність Синодальних установ тощо). Тому «про якісь принципові зміни позиції нашої Церкви в доповіді не йдеться», — наголосив митрополит Антоній.

Щодо взаємин з Українською Греко-Католицькою Церквою, то, за оцінкою митрополита Антонія, у своїй доповіді глава УПЦ, знову таки, "констатував, що сьогодні взаємини між православними і греко-католиками вже не є такими напруженими, як, скажімо, на початку 1990-х років. За останні 20 років ми пройшли тут значну еволюцію. Однак при цьому окремі конфліктні ситуації виникають і сьогодні".Керуючий справами УПЦ розповів про вплив Архієрейського Собору на УПЦ і про відносини між УПЦ та УГКЦ

Владика Антоній ще раз зазначив, що взаємини між УПЦ та ЦГКЦ є спокійними і конструктивними: «Дякувати Богу, нам вдається зберігати в Україні міжконфесійний мир. І це є для нас важливим пріоритетом. Ми відкриті до конструктивних взаємин з УГКЦ».

На думку митрополита Антонія, наші відносини між православними і греко-католиками в Україні «мають ґрунтуватися на досвіді православно-католицького діалогу, який триває вже протягом кількох десятиліть. У цьому діалозі є важливі надбання, які ми маємо втілювати в міжхристиянських контактах і в Україні. Це важливе завдання для обох сторін. І православні, і греко-католики в сучасній Україні мають навчитися справжній християнській відкритості".

Владика Антоній торкнувся і питання про визнання Греко-Католицькою Церквою таїнства хрещення, звершеного в Київському Патріархаті. Він наголосив, що верховний архієпископ Святослав Шевчук в своєму листі на адресу патріарха Філарета виклав "традиційне католицьке вчення про таїнство хрещення…З точки зору УГКЦ, дійсне хрещення можуть звершувати не тільки християни, але й мусульмани, юдеї або навіть невіруючі. І офіційні представники УГКЦ неодноразово відкрито про це говорили». Однак, за словами митрополита Антонія, для Православної Церкви такий підхід є неприйнятним: "У Православній Церкві здійснити таїнство хрещення може лише той, хто сам належить до Церкви Христової. І це є принциповою різницею у підході до таїнства хрещення між православними і католиками. Тому для православних питання про дійсність таїнства хрещення безпосередньо пов’язане з питанням про межі Церкви. Проблема визначення «кордонів» Церкви є однією з найскладніших богословських проблем, яку не слід спрощувати. Ми маємо розглядати її в контексті східної богословської традиції. І католицькій підхід тут нам навряд чи допоможе".


Але у своїй доповіді глава УПЦ митрополит Володимир говорить не про богословські аспекти цієї проблеми, відзначив керуючий справами УПЦ. "Він звертає увагу лише на той факт, що православно-католицький діалог триває вже не одне десятиліття. І за цей час в ньому склалися певні правила міжконфесійної взаємодії. Наприклад, аби не ускладнювати діалог, до участі в ньому не запрошуються ті церковні структури, які не мають офіційного визнання. Це стосується як православної, так і католицької сторони. Зокрема, в цьому діалозі не беруть участь ті спільноти, які не мають євхаристійного спілкування зі світовим Православ’ям. Тому, наприклад, до участі в православно-католицькому діалозі ніколи не запрошувалися і українські розкольницькі церкви (зокрема, і УПЦ-КП). І ми маємо це враховувати, будуючи міжконфесійні відносини в Україні", -- сказав він.

Таким чином, митрополит Антоній, фактично друга за значимістю людина в УПЦ, дав зрозуміти, що вплив Архієрейського Собору РПЦ на справи УПЦ виявився перебільшеним у деяких коментарях експертів, так само перебільшеною виявилась "негативна дистанція" між УПЦ і УГКЦ -- насправді УПЦ стоїть на позиціях доброзичлової відкритості з останньою.

Теги: