Владика Борис (Харк), який відповідно до рішення Патріаршої Ради та Архієрейського Собору УАПЦ 13 серпня був обраний єпископом Херсонським і Миколаївським, розповів про сучасний стан Церкви і своє бачення її розвитку, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на його інтерв’ю сайту Львівської єпархії УАПЦ.
"Візьмімо, наприклад, закиди будь-яких Церков, чи Московського патріархату, чи Київського, на тему чи автокефалії Церкви, чи об’єднання. Всі вони зводяться до того чи люди цього хочуть, чи ні. Це, так би мовити, їх головні аргументи. Однак, ніхто не каже чи у них взагалі є механізми, для того, щоб запитати думку в народу, в Божого люду, про значення котрого у Церкві наголошували у своїх посланнях східні патріархи у ХVIII – XIX ст.", — сказав єпископ Борис (Харк).
Новий ієрарх УАПЦ дав пояснення, чому не відбулося об’єднання УПЦ КП і УАПЦ, зазначивши, що "недотримання обіцянок, чи досвід недотримання обіцянок є головною перешкодою на шляху до об’єднання Православної Церкви в Україні".
Він вважає, що, по-перше, "об’єднання повинно відбуватися за логікою старшинства. І в даному випадку УАПЦ є найстаршою серед сьогодні діючих Православних Церков в Україні", яка "за своєю назвою вже була у 1919 р.". Тому УАПЦ пропонувала УПЦ КП зберегти у назві термін «Автокефальна», на що не пішла інша сторона. Хоча, за словами єпископа Бориса, об’єднатися потрібно для того, щоб здобути визнання автокефалії Православної Церкви в Україні.
По-друге, каже єпископ, "в умовах об’єднання ще не провели початкових етапів, стадій, а вже встановлюють остаточну дату і встановлюють остаточні правила гри", що не сприяє "налагодженню механізмів, як уникнути подальших конфліктів".
Єпископ Борис навів приклади простих способів налагодження взаємодії для подальшого об’єднання: "зокрема в 1997 році була пропозиція про заборону переходу з однієї юрисдикції в іншу з тим, щоби дисципліна налагодилася в усіх конфесіях. На жаль це ігнорується. Але це був один момент. В 2000 році була подібна історія, коли УПЦ КП і УАПЦ поїхали до Константинополя і домовилися про невисвячування єпископів – і Київський Патріархат протримався, якщо я не помиляюся, приблизно два роки. Про яку серйозність партнерів об’єднання можна говорити?", запитує він. Так само "на Помісному Соборі підняли питання: якщо Київський Патріархат хоче об’єднуватися, то чому призначає на парафії УАПЦ своїх священиків, конкретно – на Волині. І коли ми говоримо, що це рейдерство – на це не хочуть реагувати – ні влада, ні УПЦ КП".
Проте владика Борис вірить у майбутній діалог з УПЦ КП і УПЦ (МП). "УАПЦ в жодному своєму рішенні не відмовилася від діалогу. І, констатуючи неприйнятність іншою стороною наших пропозицій, ми не ствердили, що об’єднання не є можливим. Ми тільки ствердили, що потрібно працювати далі для пошуку відповідних форм, механізмів, способів об’єднання, а не приєднання".
Особливо він підкреслює необхідність мирянської ініціативи, залучення простих парафіян до активного церковного життя шляхом місіонерських практик, проведення літніх таборів для молоді, "навчання основ віри, катехизації, катехизму, катехитики і тому подібне", як це робить останнім часом УГКЦ. "І тому тут є значне поле для діяльності і саме це поле може бути одним із етапів об’єднавчого процесу, але про це чомусь наші партнери по об’єднанню не хочуть говорити. На цілий Львів, наприклад, УПЦ КП має лише одну недільну школу в Богословській Академії. В цей час як ми, начебто такі нещасні, нікчемні і так далі, зорганізували близько десяти", — нагадує єпископ Борис (Харк).
Фото uapc.te.ua
Теги:
dutchak1 написал: