Експерти БДІПЛ/ОБСЄ висловили своє бачення  міжрелігійного діалогу в УкраїніІноземні експерти, які взяли участь у національній зустрічі 8-9 грудня в Києві, яка була організована БДІПЛ/ОБСЄ та Департаментом у справах релігій Мінкультури України для обговорення розвитку міжрелігійного діалогу заради миру та безпеки релігійних та інших громад, висловили своє бачення ситуації, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Інститут релігійної свободи.

Досвідом налагодження та розвитку діалогу в суспільстві поділилася д-р Морін Сієр, директор організації «Міжконфесійна Шотландія». За її словами, до діалогу варто залучати все громадянське суспільство, щоб вести діалог у трикутнику “релігійні громади – громадськість – держава”.

Водночас заступник редактора служби новин Forum18 Джон Кінахан висловив переконання, що “головною передумова діалогу є розбудова відносин, і на це можна знадобитися багато часу”. Він зауважив, що без налагодження відносин діалог буде непродуктивним.

Думками про принципи та різні формати міжконфесійного діалогу поділилася також д-р Міне Їлдірім, керівник ініціативи Норвезького Гельсінського комітету із забезпечення свободи релігії чи переконань. За її словами, “діалог може бути у різних формах: не тільки за ініціативи держави, але й за ініціативи самих конфесій, громадських активістів або правозахисників”. Роль держави у тому, щоб створити безпечну атмосферу, яка б сприяла такому діалогу, зокрема створити законодавчу базу, яка б забезпечувала фундаментальні права: свободу совісті, слова, мирних зібрань.

За словами експерта, релігійні організації повинні бути здатними до діалогу: мати людський і фінансовий ресурс. Крім цього, діалог повинен мати план його подальшого розвитку і практичний вимір, на що також впливає питання фінансування.

Про український досвід міжконфесійного діалогу та прогнози щодо його подальшого розвитку розповів, зокрема, голова правління Інституту релігійної свободи Олександр Заєць. Він зауважив, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій та інші міжконфесійні інституції в Україні здійснюють свою діяльність без фінансової підтримки з боку держави – за рахунок власних коштів або фандрайзингу.

“Це дуже важлива складова самоорганізації релігійної спільноти у налагоджені постійного та довготривалого діалогу, оскільки у такому випадку міжконфесійні інституції не залежать від політичної волі уряду щодо фінансування їх діяльності та знаходяться під меншим ризиком використати їх у політичних цілях через надання чи ненадання необхідного для їх діяльності фінансування”, – наголосив керівник ІРС.

При цьому професор Віктор Бондаренко, голова Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій при Міністерстві культури України, серед позитивних досягнень останніх років відзначив повернення релігійних організацій в суспільний простір як частини громадянського суспільства. За його словами, необхідно підвищувати роль Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій як виразника позиції релігійної спільноти.

Поглядами на теперішній стан міжконфесійних відносин в Україні обмінялися також члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, а також інші релігійні діячі та науковці.

Підсумовуючи дискусію, керівник департаменту прав людини БДІПЛ ОБСЄ Катажина Ярошевіч-Варган звернула увагу на те, що “держава може сприяти діалогу, забезпечувати його безпеку, але ні в якому разі не повинна контролювати його та не може впливати на нього”. На її переконання, не лише держава може створювати платформу для діалогу, але будь-хто може його ініціювати. Водночас ОБСЄ може лише сприяти діалогу, але не ініціювати його чи створювати платформи для нього, адже це внутрішня компетенція кожної країни.

Національна зустріч у Києві стала вже другою за цей рік у рамках проекту БДІПЛ ОБСЄ «Сприяння безпеки релігійних та інших громад в регіонах України». Перед цим БДІПЛ організувало в Україні низку тренінгів та круглих столів у пілотних регіонах – Одесі та Вінниці, спрямованих на зміцнення безпеки релігійних та інших громад та сприяння міжконфесійному діалогу.

Теги: