Глава УГКЦ про декларацію Франциска і Кирила: «Говорили про нас – без нас, не давши нам голосу»Верховний архієпископ Святослав, глава УГКЦ, загалом позитивно оцінив підписаний 12 лютого в Гавані Папой Франциском і Патріархом Кирилом спільний докумен, але назвав також його двозначні місця, які виникають запитання, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.

"Коли мова йде про підписаний текст Спільної декларації, то, назагал, він є позитивний. У ньому порушені питання, які є спільними для католиків і православних та відкривають нові горизонти для співпраці. Заохочую всіх добачити ці позитиви", – сказав Святослав.

Разом з тим він назвав пункти, які в нього "викликали більше запитань, ніж відповідей".

"Було офіційно повідомлено, що цей документ є плодом праці митрополита Іларіона (Алфеєва) з православного боку і кардинала Курта Коха та Папської ради у справах єдності між християнами – з католицького. Для документа, який мав би бути не богословським, а, фактично, суспільно-політичним, слабшої команди для його укладання годі було собі уявити, – зазначив глава УГКЦ. – Згадана Папська рада компетентна в богословських питаннях у стосунках із різними християнськими Церквами і спільнотами, але аж ніяк не у справах міжнародної політики, особливо делікатних питань російської агресії в Україні. Тому заданий характер документа був їй явно не під силу. Цим і скористався Відділ зовнішніх церковних відносин РПЦ, який, як ніхто, є інструментом дипломатії та зовнішньої політики Московського Патріархату".

Глава УГКЦ нагадав, що він є офіційним членом Папської ради у справах єдності між християнами. Однак його "ніхто не просив висловити своєї думки і, по суті, як це було і раніше, говорили про нас – без нас, не давши нам голосу", сказав Святослав.

Він звернувся до пункту 25 Декларації і погодився, що в ньому РПЦ нарешті "з повагою говорить про греко-католиків і, по суті, УГКЦ визнається суб’єктом міжцерковних відносин між Католицькою Церквою і Православними Церквами".

"Новим акцентом тут, безперечно, є те, що Баламандська угода 1994 року, яку досі використовував митрополит Алфеєв, щоб заперечувати наше право на існування, тепер використовується для його утвердження... Така зміна акцентів, безумовно, є позитивною, хоча суттєво нічого нового не каже. Обнадійливим є заклик про те, що «православні та греко-католики мають примиритися та віднайти взаємоприйнятні форми співжиття». Ми давно про це говорили, не один раз із цим гаслом зверталися до братів православних і Мирослав Іван Кардинал Любачівський і Блаженніший Любомир, але відповіді не було. Сподіваюся, що ми в Україні зможемо плекати двосторонні стосунки з УПЦ, рухаючись у цьому напрямку без втручання Москви", – додав він.

Щодо пункту 26 Декларації, то глава УГКЦ назвав його найбільш контроверсійним. "Створюється таке враження, що Московська патріархія або вперто не признається, що є стороною конфлікту, тобто відкрито підтримує агресію Росії проти України, як до речі і освячує військові дії Росії в Сирії як «священну війну», або звертається передусім до свого сумління, закликає себе саму до розсудливості, суспільної солідарності та до діяльного будування миру. Не знаю… Саме слово «конфлікт» тут є темним і радше схиляє читача думати про те, що в нас є «громадянський конфлікт», а не зовнішня агресія сусідньої держави", – сказав Святослав.

Він також заявив, що Церкви і релігійні організації в Україні ніколи не підтримували війни та постійно трудилися над суспільною злагодою і гармонією. Так само "УГКЦ ніколи не підтримувала і не пропагувала війни. Натомість ми завжди підтримували і будемо підтримувати народ України! Ми ніколи не були на боці агресора, натомість перебували з нашими людьми на Майдані, коли їх вбивали носії «руского міра». Наші священики ніколи не брали до рук зброї, на відміну від того, як це траплялося з іншого боку. Наші капелани, як будівничі миру, мерзнуть разом із нашими солдатами на передовій та своїми руками виносять поранених із поля бою, витирають сльози матерів, котрі оплакують своїх убитих дітей", – зазначив глава греко-католиків.

Він визнав, що текст Декларації "викликав глибоке розчарування серед багатьох вірних нашої Церкви та й просто небайдужих громадян України". Проте він заохочує "не драматизувати цієї Декларації та не перебільшувати її значення для церковного життя", "ми пережили не одну подібну заяву, переживемо й цю".

Теги: