Вперше за понад 80 років УПЦ КП відновила богослужіння в Софії21 лютого 2016 р., після понад восьми десятиліть перерви у комплексі Святої Софії Київської відновилася молитва і регулярні богослужіння. Цього дня глава УПЦ КП Патріарх Філарет освятив Трапезну церкву (Малу, або Теплу Софію) в Національному заповіднику "Софія Київська". Відновлення богослужінь у цьому храмі викликає занепокоєння і протести у науково-експертної й музейної спільноти, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УПЦ КП.
Глава УПЦ КП очолив чин освячення і першу літургію. Йому співслужили Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, секретар Священного Синоду архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор, керуючий справами Патріархії єпископ Вишгородський Агапіт, духовенство м. Києва і Київської області.

За богослужінням також молилися священики і миряни з усієї України, які брали цими днями участь в черговому з’їзді православної молоді, що 20-21 лютого проходив у Михайлівському Золотоверхому монастирі столиці. Співав хор студентів Київської православної богословської академії.

Серед богомольців цього дня були також представники держави: віце-прем’єр-міністр, міністр культури В’ячеслав Кириленко, міністр фінансів Наталія Яресько, заступник голови Адміністрації Президента Ростислав Павленко, керівник Державного департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш, народний депутат, радник прем’єр-міністра України Віктор Єленський, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, інші офіційні особи.

"Починаючи з відродження Помісної Української Православної Церкви у 1990 році ставилося питання про надання дозволу на звершення на території Святої Софії регулярних богослужінь. Найбільш придатною для цього є якраз Мала Софія, адже у ній немає ні мозаїк, ні стінного розпису, як у великому соборі, що потребують особливого ретельного зберігання, -- пише сайт УПЦ КП. -- ... Наприкінці 1993 – на початку 1994 рр. було підготовлено договір про використання цього храму, але зміна державної влади перешкодила його підписанню. Загалом протягом чверть століття Київський Патріархат щонайменше сім разів звертався до держави з проханням про відновлення у храмі Малої Софії регулярних богослужінь. Нарешті, на останнє звернення, надіслане Патріархом до Уряду в грудні 2015 р., було отримано позитивне рішення. Відповідно до якого було підписано угоду між Церквою та Національним заповідником «Софія Київська» про спільне використання частини приміщень Малої Софії".

Напередодні освячення храму від низки громадських діячів та представників УПЦ (МП) почали лунати закиди в порушенні норм ЮНЕСКО. "Всі ці закиди є безпідставними. Адже приміщення храму залишаються в державній власності, перебувають у складі Національного заповідника «Софія Київська»... -- переконує сайт УПЦ КП. -- Що стосується нібито порушення рівності у ставленні держави до різних конфесій, то заяви представників Московського Патріархату з цього приводу не витримують жодної критики. Адже коли такі найдавніші національні святині, що перебувають у державній власності, як понад десять храмів у Києво-Печерський Лаврі, комплекс Почаївської Лаври, Кирилівська церква, низка історичних храмів княжої доби у Чернігові, Володимир-Волинському, Овручі, тощо, були передані у одноосібне розпорядження структур Московського Патріархату в Україні – ця Церква не вважала, що цим порушувався принцип рівного ставлення до конфесій".

Відновлення богослужінь у Трапезному храмі Національного заповідника "Софія Київська" викликає занепокоєння і протести у науково-експертної й музейної спільноти. Український національний комітет Міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС) оприлюднив заяву про незаконну передачу частини пам`ятки ЮНЕСКО церкві. Опікунська рада Національного заповідника «Софія Київська» виступила з заявою про "недопущення передачі пам’ятки архітектури національного значення" в користування УПЦ КП.

Вперше за понад 80 років УПЦ КП відновила богослужіння в Софії

Крім того, деякі історики та краєзнавці поставили під сумнів перейменування Трапезного храму з історичної назви Різдва Христового на Ярослава Мудрого. Зокрема, Сергій Шумило пише: "Яке це відродження історичних традицій? Цей храм не мав жодного відношення до Ярослава Мудрого... Двісті років храм був на честь Різдва Христового! Чим же ця історична назва не догодила? Яка була потреба його перейменувати?".

В УПЦ КП погоджуються, що "історично трапезний храм Софійського монастиря мав різні посвяти – на честь мученика Феодора Стратилата, Воскресіння святого Лазаря Чотириденного, Різдва Христового", але "було вирішено освятити престол на честь святого, ім’я і діяльність якого нерозривно пов’язані з Софійським собором – благовірного князя Ярослава Мудрого, загальноцерковне шанування якого було відновлене Помісним Собором Київського Патріархату в 2008 р.".

Теги: