Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 року набув чинності 28 вересня. Серед засад державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності визначено різнобічність та збалансованість інформації щодо політичних, світоглядних та релігійних питань (стаття 6).

Як пояснює правовий експерт Максим Васін, релігійні організації, як і раніше, можуть виступати засновниками закладів освіти. Це право новий Закон надає будь-якій фізичний та/або юридичній особі (стаття 1), яка має необхідну матеріально-технічну та науково-методичну базу, педагогічних та інших працівників (стаття 14, ).

Державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер. Водночас, відтепер будь-який приватний заклад освіти має право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності (стаття 31). Додаткові вимоги до провадження педагогічної (науково-педагогічної) діяльності у таких закладах освіти визначаються їхніми установчими документами.

Така новація важлива для багатьох приватних закладів освіти, заснованих віруючими від імені церков. Адже релігійні організації лише у 2014 році отримали право засновувати приватні навчальні заклади державного стандарту освіти.

Здобувачі освіти не можуть бути обмежені у праві на здобуття освіти в державних і комунальних закладах освіти за їх належність або неналежність до релігійних організацій чи політичних партій (об’єднань).

Водночас, керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в заходах, організованих релігійними організаціями чи політичними партіями (об’єднаннями), крім заходів, передбачених освітньою програмою. Однак ця заборона не поширюється на згадані вище приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, які визначили релігійну спрямованість власної освітньої діяльності.

Згідно Закону, виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки здобувачів освіти зобов’язані формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану (ч.3 статті 55).

Крім цього, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами (ч.2 статті 54).

Важливою новацією нового Закону України «Про освіту» є запровадження принципу “гроші за учнем”. Тобто йдеться про державне фінансування шкільного навчання навіть для тих учнів, які навчаються у приватних закладах освіти, в тому числі заснованих релігійними організаціями.

“Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному або корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”, – зазначено у п.10 статті 78 Закону. Ця норма Закону набирає чинності з 1 січня 2019 року.

Про запровадження принципу “гроші за учнем” задля розвитку приватних навчальних закладів постійно закликала Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, зокрема у листі до Президента України у квітні 2013 року.

Водночас Закон запровадив нову класифікацію закладів освіти – прибуткові та неприбуткові (стаття 22). Це дозволяє приватним закладам освіти, заснованим зокрема релігійними організаціями, бути звільненими від сплати податку на прибуток і витрачати усі фінансові надходження на розвиток закладу.

Новації торкнулися і богословської освіти. Одночасно було внесено зміни до Закону України «Про вищу освіту», згідно яких вчена рада вищого навчального закладу отримала право приймати остаточні рішення про визнання документів про вищу освіту, виданих закладами вищої духовної освіти, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, під час зарахування вступників на навчання (п. 141 ч.2 статті 36).

Сферу вживання української мови у школі розширює стаття 7 закону. Міністр освіти України Лілія Гриневич підкреслила, що цю зміну необхідно ввести, аби дати представникам національних меншин рівні шанси з іншими громадянами України. "Тому що сьогодні найгірші результати ЗНО йдуть з таких шкіл, тому що вони, провчившись 11 років в нашій школі, на жаль, не володіють українською мовою", - пояснила міністр.

В інтерв'ю Громадському радіо 6 вересня Гриневич зазначила, що через незнання української мови і низькі результати ЗНО, яке обов'язково включає українську мову і українську літературу, представники національних меншин мають обмежений доступ до вищої освіти.

Тим не менш, свою критику з цього приводу висловили офіційні представники Росії, Молодви, Угорщини, Румунії, Болгарії, народи яких частково проживають на території України. До критиків нового закону долучилися й місцеві громади національних меншин України, а також представники кількох конфесій Закарпаття.

Зокрема, в день прийняття закону місцеві ЗМІ повідомили, що представники найбільших угорських організацій Закарпатської області та духовенства підписали звернення до Петра Порошенка, Володимира Гройсмана і Андрія Парубія із закликом гарантувати українським угорцям право на навчання українською мовою та інші мовні права.

"Поправки до освітнього законопроекту суперечать Конституції України, зазначеним там правам і свободам. Це все можна розглядати як кроки, які штучно хочуть прискорити процес асиміляції нацменшин", - йдеться, зокрема, у зверненні.

Його підписали Василь Брензович, голова Товариства угорської культури Закарпаття, Ласло Зубанич, голова Демократичної спілки угорців України, Ілдіко Орос, голова Закарпатського угорського педагогічного товариства, Шандор Зан Фабіан, єпископ Закарпатської Реформатської Церкви, Антал Майнек, єпископ Закарпатської Римсько-Католицької Церкви та Ференц Демко, священик Мукачівської Греко-Католицької єпархії.

Водночас міністр Гриневич, полемізуючи з опонентами, заявила: "З 2016 понад 36% випускників Закарпаття здали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів, тобто у них не було шансів вступати до вищих навчальних закладів. А в Берегівському районі, де компактно проживає угорська громада, 75% випускників цього району отримали від 1 до 3 балів ".

Вона підкреслила, що не розуміє обурення інших країн українським законом в той час як за кордоном мало або зовсім відсутні україномовні школи. Так, в Польщі немає жодної середньої загальноосвітньої школи, де викладали б українською мовою.

Гриневич також заявила, що Україна готова направити мовну статтю закону про освіту на експертизу до Ради Європи.

За даними заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея, в Україні 10% школярів, які вчаться не українською мовою, з них - 9,4% це російськомовні школи, в 0,4% шкіл навчання проходить угорською та румунською мовами і ще в 5 школах вчаться польською.

Теги: