"Нам пропонується модель, яка нагадує візантійську модель, прийняту Сталіним у 43 році. Створення церкви під державний запит. Такий експеримент проводився кілька разів, і в тому числі в 92 році, коли намагались об’єднати дві церкви, з’явилась третя, і стосунки не покращились. В цьому процесі не вистачає активності самої церкви, — зазначив архієпископ Ігор. — Немає найнеобхіднішого —  міжцерковного діалогу, спільних проектів, налагодження стосунків не лише на рівні єпископату, а священства і мирян".

Архієпископ Ігор висловив жаль з приводу не дуже активної позиції в УПЦ (Московського Патріархату) "навіть тих єпископів, які висловлювались на захист отримання томосу і створення єдиної помісної церкви".

Також його непокоять українські церкви в діаспорі. "Вони залишаються симпатиками цього об’єднавчого процесу, а не учасниками. Виникає небезпека, що із створенням єдиної помісної церкви в Україні, ми відгородимось юрисдикційно від церков у Західній Європі, Канаді, США, які поступово ставатимуть частиною асиміляційного процесу і входитимуть у більш панправославні об’єднання на цих теренах", — заявив він.

Архієпископ нагадав про власну ініціативу — об'єднання з УГКЦ, яку, між тим, не підтримала УАПЦ, так само як і більшість парафій самої ХПЄ УАПЦ (о), але з рештою частиною парафій архієпископ веде процес об'єднання з греко-католикакми. "Ми у 2015 році започаткували власний процес діалогу між Харківсько-Полтавскою епархією УАПЦ з Українською греко-католицькою церквою. В Харкові дуже масштабно проходять Тижні молитов за християнську єдність, в якому беруть участь і інші церкви. Подібна співпраця допомогла б створенню доброзичливо-суспільного клімату в Україні, якого нам бракує", — сказав він.

Теги: