На зустріч, що проходила в Інституті святого Томи Аквінського та у Відкритому православному університеті Святої Софії-Премудрості, зібралися історики, богослови, священнослужителі українських церков та представники російського громадянського суспільства, фахівці у питаннях церкви, західні журналісти, що спеціалізуються у церковних питаннях. Зустріч, що є вже другим подібним заходом, спрямованим на побудову діалогу між Україною та Росією, підтримали зі свого боку представники Європи, зокрема, cпівдиректор департаменту досліджень політики та релігій Коледжу бернардинів у Парижі Антуан Аржаковський та Жером Датрігуенав із французької християнської гуманітарної асоціації «Справа Сходу».

Зустріч відбулася на тлі, з одного боку, війни, яка не припиняється вже понад чотири з половиною роки, а з другого – напередодні очікуваного отримання томосу від Константинопольського Патріархату, що вперше дає можливість Україні створити помісну Православну Церкву. Тож, на думку учасників зустрічі, це – особливий час для того, щоб почати діалог про гострі питання історії, щоб прокласти шлях до миру.

Учасники Київського семінару під назвою «Церкви, війна і мир» констатували, що російська військова агресія проти України триває вже п’ятий рік, й чи не щодня забираючи життя людей, але жодні міжнародні політичні зусилля поки не принесли миру в Україну. На їхнє переконання, настав час саме представникам церков показати приклад відкритого і чесного діалогу задля досягнення миру.

«Дотримуючись євангельських заповідей, церкви покликані бути миротворцями між ворогуючими сторонами і державами. Виконання цього завдання неможливе без прагнення говорити нелицемірну правду в дусі євангельської любові мовою, зрозумілою суспільству по обидві сторони конфлікту», – мовиться у спільній заяві, яку підписали зокрема єпископи різних українських церков Євстратій Зоря, Олександр Драбинко, Борис Ґудзяк, відомий публіцист і правозахисник Мирослав Маринович, філософ Костянтин Сігов із України, а з Росії історик Микита Петров із товариства «Меморіал», колишній редактор «Журналу Московської патріархії» Сергій Чапнін, журналіст телеканалу «Дождь» Костянтин фон Еґґерт, російський журналіст, що спеціалізується на церковних питаннях Олександр Солдатов.

Прагнення говорити правду вимагало від учасників зустрічі констатувати той факт, що велику негативну роль у війні зіграла Російська Православна Церква, чию ідеологію «русского мира» Кремль використав як привід для окпації Криму та розв’язання кривавої агресії на Донбасі. «Ми з жалем вимушені констатувати, що Російська православна церква в повній мірі розділяє відповідальність за формування ідеології конфронтації та небажання прийняти суверенну українську державність і українську націю», – мовиться у заключній заяві.

Разом з тим учасники зустрічі вважають, що діалог є потрібний і можливий. Вони говорять, що так, керівництво РПЦ налаштоване зараз лише на конфронтацію з Україною, ще і через очікувану втрату свого контролю над значною частиною українських православних, але керівництво РПЦ – це ще не вся церква. «В ситуації, коли офіційні представники РПЦ, як в Росії, так і в Україні, не бажають вести рівноправний діалог з українською стороною, цю відповідальність беруть на себе православні християни, як вірні церкви і представники громадянського суспільства», – мовиться у спільній заяві.

Всі учасники зустрічі погодилися з тим, що майбутня поява помісної української церкви стане позитивним явищем не лише для об’єднання самих українців, але і посприяє в майбутньому змінам в РПЦ. «Ми також віримо, що поява помісної церкви України матиме благотворний вплив і на Російську православну церкву, створить умови для переосмислення нею своєї історії, позбавлення від імперської ідеології і для майбутнього міжправославного діалогу в Україні та світі», – цитує Radiosvoboda учасників зустрічі.

При цьому вони наголосили: важливо, щоб об’єднання українських християн в одну помісну православну церкву не призвело до порушення прав тих, хто захоче зберегти вірність Російській православній церкві на території України.

Серед болісних моментів історії, які, на думку учасників, доведеться переосмислити РПЦ, буде її співучасть у ліквідації Української Греко-Католицької Церкви у 1940-х роках, коли контрольована радянської владою та спецслужбами Російська Православна Церква була не лише інструментом в руках каральних органів СРСР, але і бенефіціаром цих дій.

Учасники зустрічі вірять, що момент істини, прозріння і покаяння ще настане, бо цим шляхом самоочищення пройшли вже інші народи і церкви Європи. «Для того, щоб мирне співіснування, співпраця і сопричастя церков стало реальністю, нам належить разом, відкинувши ідеологічні міфи, по-християнськи і з науковою об’єктивністю розібратися в хитросплетіннях історії взаємовідносин церков, держав і народів. Важливим прикладом на цьому шляху може послужити досвід примирення між церквами і народами Франції і Німеччини, Німеччини та Польщі. Ми переконані, що примирення між церквами є надійною основою для миру між Росією, Україною і всіма народами Європи», – мовиться у заключному документі зустрічі.

Теги: