Заступник голови відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України та настоятель храму архімандрит Лука (Винарчук) вважає, що це наслідок державної політики, яка направлена на дискримінацію віруючих та священиків Московського Патріархату. За його словами, директиву Генштабу ЗСУ з грифом «ДСК» (для службового користування) не допускати капеланів УПЦ (МП) у військові частини отримали усі командири ще навесні 2018 року.

«Були сформовані списки з іменами священиків Української Православної Церкви, яких названо «учасниками гібридної війни», серед них є й моє ім’я. Дані документи були розіслані з Генерального штабу на місця, — зазначив архімандрит Лука. — Окрім того, чотири роки представники різних структур та організацій писали про нас наклепи. В частині їх ігнорували та завжди ставилися з повагою до нас. Прийшло нове керівництво і відразу призначили штатним капеланом «священика Київського патріархату», а мені сказали “священик Московського Патріархату не може бути капеланом військової частини в полку Президента”».

На прохання надати аргументовану відповідь, розповів о. Лука, командування частини прямої відповіді не надало. Проте, як стало йому відомо, причиною стала вищезгадана директива.

«Наших священиків, яких занесено в списки, розпорядилися не допускати до особового складу. Знаєте, керівництво ЗСУ та СБУ просто прикривають свої незаконні дії щодо капеланів УПЦ грифом «для службового користування».  Наші права і права нашої пастви обмежують, керуючись голослівними звинуваченнями та наклепами, і при цьому не дають можливості це спростувати, — обурюється він. — Згідно із законом, має проводитися опитування парафіян. Але ми розуміємо, що ніякого опитування не було. Командування просто дало вказівку, що такі-то священики не можуть тут бути».

Священик розповів, що майже 10 років він разом із ще одним кліриком УПЦ протоієреєм В’ячеславом Литвиненком займався окормленням військовослужбовців полку президента і саме релігійна громада УПЦ (МП) відновлювала будівлю зруйнованого храму, на місці якого було звалище. «І сьогодні сюди призначають нового капелана, а нам кажуть, що наших послуг більше не потребують, – зазначив отець Лука. – Отець В’ячеслав майже три роки провів в АТО, в гарячих точках і, незважаючи на це, його кандидатуру навіть не розглядали».

Схожа ситуація, за словами заступника голови військового відділу, й у інших регіонах України. В Одесі позбавляють прав курсантів молитися в храмі військової академії, який закрили в серпні цього року. Теж саме відбулося і в Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова, де несли послух капелани УПЦ (МП).

На настоятеля храму Іллі Муромця при військовому шпиталі в Білій Церкві на Київщині протоієрея Димитрія Марандюка теж здійснюється тиск. «А священик декілька років служив капеланом при мобільному госпіталі в зоні АТО, здійснив більше 50-ти поїздок в зону бойових дій та був нагороджений почесним знаком «Патріот України»», — розповів архімандрит Лука.

Тенденція надання пріоритету в призначенні капеланами кліриків Київського Патріархату, УГКЦ та інших конфесій перед УПЦ (МП) є сталою. "Військовий" митрополит УПЦ (МП) Августин (Маркевич) ще у квітні 2017 року повідомляв, що володіє інформацією про те, що в Генеральному штабі реагують негативно на прохання про призначення капеланами священиків УПЦ (МП).

Теги: