Патріарх Варфоломій повторив раніше озвучені тези про те, що наприкінці 17 ст. "700-річний церковний устрій Київської митрополії, який діяв з 988 року, був змінений шляхом перевороту. Це відбувалося з порушенням священних і святих канонів на користь Московського патріархату і на шкоду Константинопольській церкві" (тут і далі цитати за перекладом сайту "Главком" – ред.). У 2018 р. Константинопольська Церква відновила канонічний лад і дарувала Київській митрополії автокефалію.

Варфоломій нагадав про "розколи, які були створені в минулому столітті і пов’язані, в основному, з бажанням Російської церкви не допустити церковної незалежності України".

Проте зараз, за його словами, інша ситуація: "11 жовтня 2018 року Синод Вселенського патріархату, після тривалих прохань Філарета і Макарія, відновив канонічність двох лідерів канонічних груп, визнавши їхнє архієрейство, але не їх ранг. Це означає, що Філарет більше не є київським патріархом, а колишнім київським митрополитом, і Макарій не є архієпископом Львова, а скоріше колишнім львівським архієпископом. Доброю новиною у рішенні Церкви-матері є те, що дві церковні юрисдикції Філарета і Макарія об'єднані під духовним керівництвом Вселенського патріархату. Вони брали участь у Соборі, який обрав митрополита Епіфанія головою нової української автокефальної церкви. Ми вважаємо великим Божим благословенням, що Вселенському патріархату вдалося відновити канонічність цілої багатомільйонної нації, яка була поза церквою без будь-яких догматичних на те причин. Слава Богу! Отже, вирішальним фактором, який змусив Вселенський патріархат дати Україні автокефалію, є зцілення розколу та відновлення церковної єдності".

Варфоломій відзначив, що автокефалія Української Церкви за канонічною процедурою така сама, що і в минулі століття: "Ще в першому тисячолітті, рішенням Вселенських соборів були встановленні межі п'яти стародавніх патріархатів (Старий Рим, Новий Рим - Константинополь, Олександрія, Антіохія, Єрусалим) і Кіпрська церква. Протягом наступних років Вселенський патріархат, керуючись Священними канонами (включаючи 9-й, 17-й і 28-й канони IV Вселенського собору, 36-й Канон Трулльський собор і 1 Канон собору від 879/880 р., який був проведений в церкві Святої Софії в Константинополі), взяв на себе відповідальність за надання Томосу про автокефалію всім новоствореним церквам, перетворивши їх на архієпископства чи патріархати, без обговорення чи співпраці в цьому питанні з іншими церквами. У випадку з Україною, ми не робили нічого іншого. Ми використали ту ж практику, якої дотримувалися у визнанні всіх новостворених автокефальних церков".

Щоправда, "після анексії Криму в 2014 році, умови для російської присутності в Україні стали ще складнішими". Як зазначив патріарх Варфоломій, "Шокуючі політичні події, через які були сформовані нові, зовсім інші геополітичні умови, зробили присутність Московського патріархату (в Україні – ред.) небажаною, і такою, що завдає шкоди інтересам української нації і єдності українського народу. З цієї причини цілком зрозуміло, чому велика частина українського народу бажає церковного звільнення від церкви, яка допомагає або навіть служить інтересам держави, яка перебуває в конфлікті з Україною".

Ці слова патріарх Варфоломій сказав на тлі заяв патріарха Московського Кирила 27 травня у Страсбурзі, де очільник РПЦ висловлював сподівання, що Росію повернуть до Ради Європи, незважаючи на окупацію Криму.

Теги: