Під час засідань владика Богдан представив основні знакові події, які відбулися за період від минулої зустрічі, а також найбільші виклики та завдання, що постають перед УГКЦ сьогодні, назвавши свою презентацію: «Бути Церквою в часи війни».

Насамперед, владика Богдан Дзюрах пригадав усім присутнім про війну на сході України. «Після нашої останньої минулорічної зустрічі на Криті Україна продовжує бути затьмареною тінню війни, що триває на Сході країни. Згідно з офіційними даними ООН, війна вже призвела до 13 000 смертей, 30 000 поранених і більше як 1 500 000 внутрішніх переселенців. Кожного дня продовжується бомбардування української території російськими окупаційними силами, що призводить до подальших страждань і жертв».

Він звернув увагу, що до числа жертв цієї війни належать і 298 цивільних осіб, які подорожували малайзійським пасажирським літаком МН17, збитим під небом Донбасу 17 липня 2014 року російською системою «Бук», про що нещодавно зробила офіційну заяву міжнародна Об’єднана слідча група (JIT). Незважаючи на постійні заперечення Росією своєї і прямої, і опосередкованої військової участі в трагедії, яка вже 5 років триває на українському Сході, ще у листопаді 2016 року Міжнародний кримінальний суд визначив війну на сході України як «міжнаціональний військовий конфлікт між Україною та Російською Федерацією».

Відтак доповідач зазначив про постійну душпастирську підтримку УГКЦ, яка намагається перебувати з найбільш потребуючими, особливо з жертвами війни. «Щоб бути якомога ближче до нужденних людей, вздовж лінії розділення Церква відкрила близько 10 гуманітарно-пасторальних центрів. У межах країни організовуються реабілітаційні центри для поранених воїнів та їхніх сімей, а також для людей, які страждають від ПТСР. Водночас Церква намагається підтримати сім’ї, які втратили своїх рідних на війні. Окрему увагу доповідач звернув на роль священників у цих обставинах, повідомляючи про служіння капеланів у війську та в госпіталях, а також про підготовку усіх священнослужителів з метою, щоб вони були здатні надавати кваліфіковану душпастирську допомогу постраждалим від війни.

У цьому контексті секретар Синоду єпископів УГКЦ вказав на цінність підтримки, яку український народ і Католицька Церква в Україні отримують від своїх братів і сестер з-за кордону. Він пригадав благодійну акцію Католицької Церкви, яку ініціював папа Франциск і яка відома під назвою «Папа для України». Промовець звернув увагу на тривалі небезпеки, пов’язані з воєнними діями, зокрема від численних вибухонебезпечних об’єктів, якими начинена українська земля в зоні бойових дій: «Слід підкреслити, що територія Донбасу, де відбуваються бойові дії, сьогодні є однією із найбільш замінованих у світі. У 2017 році українські піротехніки у співпраці з міжнародними організаціями очистили тоді доступну територію 26000 гектарів, усуваючи лише з неї близько 326 000 вибухонебезпечних об’єктів. Ми досі не знаємо, коли це станеться, але коли закінчиться війна, ці величезні мінні поля залишаться постійною загрозою протягом десятиліть, особливо для цивільного населення…»

Іншою важливою ділянкою служіння УГКЦ є душпастирська опіка над мігрантами та їхніми родинами. За словами владики Богдана, запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом восени 2017 року ознаменувало собою значний крок вперед у процесі наближення України до великої європейської сім’ї. З іншого боку, війна та складна економічна ситуація в країні спричинила нову хвилю еміграції. Зокрема, доповідач зазначив, що найбільш чисельними країнами у пошуках роботи стали Польща (близько 60 % запитів), Чеська Республіка (12 %) і, нещодавно, Німеччина (5 %). «Ситуація, яку дехто називає вже не „еміграцією“, а „евакуацією“ — це величезний пастирський виклик, і ми вдячні за відкритість і щедру співпрацю відповідних єпископських конференцій», — резюмував секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

Представник УГКЦ розповів про актуальні суспільно-політичні процеси, спричинені нещодавніми президентськими та прийдешніми дочасними парламентськими виборами, припускаючи, що політична нестабільність може стати додатковим тереном деструктивних дій північно-східного сусіда проти незалежної української держави.

У цьому контексті повернення російської делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи є дуже тривожним сигналом глибокої кризи європейських інституцій, покликаних захищати і утверджувати цінності, а не намагатися «виправдати те, що виправдати неможливо», — зауважив промовець. Він висловив переконання, що такий крок ПАРЄ може означати початок ще темнішого періоду в історії сучасної Європи, оскільки Росія практично отримала карт-бланш на свої агресивні дії.

Перед лицем таких численних викликів і загроз представники УГКЦ на чолі з верховним архієпископом Святославом цими днями матимуть зустріч з папою Франциском і його найближчими співробітниками в Римській курії, щоб «обмінятися думками про поточну соціально-політичну ситуацію і про те, як ми повинні залишатися вірними Євангелію і нашій церковній місії тепер, у час зовнішньої агресії та внутрішньої турбулентності». Насамкінець секретар Синоду Єпископів УГКЦ звернувся до своїх колег з інших європейських країн із закликом про подальшу підтримку: «Ми просимо вас про три речі: пам’ять, солідарність і молитва».

Теги: