«Ми хочемо висловити щиру волю до продовження діалогу та бажання ще глибшого примирення між нашими Церквами. Ми хочемо дивитися на свою історію в євангельському дусі, тобто і в любові, і в прощенні, і в правді, без якої неможливий будь-який справжній діалог», – йдеться у документі, який спільно підписали голова Польської Єпископської Конференції та глава УГКЦ.

В інтенційному листі також йдеться про бажання сторін поглибити взаємні знання про традиції та історію один одного, особливо серед молодого покоління. Пропонується це робити через молитовні зустрічі, урочисті святкування євхаристії в римському та візантійсько-українському обрядах, паломництва до відпустових місць, важливих для обох Церков, а також через симпозіуми й інші наукові заходи.

Вони зауважують, що архиєпископ Любомир Гузар, колишній глава УГКЦ, та святий папа Іван Павло ІІ, колишній очільник Римсько-Католицької Церкви, відіграли важливу роль щодо покращення стосунків між польським та українським народами, оскільки завжди свідчили про силу прощення, примирення й діалогу як запоруку добрих взаємин і загоєння ран минулого між Польщею й Україною.

У виступі перед єпископатом Польщі на тему «Примирення та поєднання між Церквами й народами. Минуле та майбутнє. Важливість святого Івана Павла ІІ як покровителя» верховний архієпископ Святослав зазначив: «У польсько-українських відносинах Українська Греко-Католицька Церква та Римо-Католицька Церква відігравали важливу роль, попри політичні перешкоди. Римо-Католицька Церква в Польщі була домінуючою громадою, до якої входило понад 90 відсотків громадян, тоді як УГКЦ діяла підпільно і була однією з кількох християнських конфесій, що діяли поза законом у радянській Україні та представляли переважно жителів західної частини держави, а її очільники перебували з середини 60-х років у Римі».

За словами духовного лідера греко-католиків, надзвичайно важливим кроком на шляху польсько-українського примирення був візит Івана Павла ІІ до Польщі в 1991 році та його виступ у Перемишлі, у якому він згадував події у святині на Ясній Горі в 1988 році.

«Дії кардиналів Мирослава Івана Любачівського, Юзефа Ґлемпа та Любомира Гузара, натхненні харизматичним папою Іваном Павлом II, були новаторськими. Ми сьогодні можемо бачити, яку далекозорість і мудрість виявив Іван Павло ІІ під час започаткування польсько-українського діалогу. Зауважимо, що його зусилля не були марними, оскільки процес примирення та співпраці прижився. З цього шляху нам ще потрібно усунути різні камені та перешкоди, які минуле нам підкинуло. Однак те, що відбувається в наших сьогоднішніх стосунках, – це особливе Боже благословення. Крім того, це водночас реалізація пророчого бачення Івана Павла ІІ про польсько-українське примирення...», – наголосив предстоятель УГКЦ.

«Сьогодні, як і раніше, питання польсько-українського примирення має своїх завзятих противників й опонентів по обидва боки кордону. Однак, як християни та діти однієї Католицької Церкви, ми вважаємо, що це наш обов’язок – послідовно та наполегливо йти цим шляхом. Для тих, хто вірить і проповідує Євангеліє, усі ідеології, народжені навіть під впливом благородних національних почуттів тієї чи тієї нації, виглядають недалекоглядними та прозаїчними, – наголосив Святослав. – Тому я закликаю, щоб наші єпископи разом проголосили святого Івана Павла ІІ покровителем польсько-українського примирення, аби в його особі наші народи мали захисника перед Богом у цій священній справі, яку також підтримує і благословляє Папа Франциск».

Теги: