На початку цього спілкування глава УГКЦ розповів про засади, якими керуються у своїй діяльності представники релігійної частини громадянського суспільства, об’єднані у Всеукраїнській раді Церков і релігійних організацій в цілості, й УГКЦ зокрема, у своїх відносинах з державою. Ці засади такі: повага та піклування про свободу віросповідання і суспільну мораль; гідність людської особи; солідарність і субсидіарність. «Державу і Церкви та інші релігійні спільноти об'єднує те, що ми всі є людьми і, – як спільноти, – діємо для людей, для нашого спільного блага», – підсумував своє вступне слово Святослав.

Значну частину дискусії було присвячено питанням свободи – особистісної і спільнотної – та свободолюбності, як особливої риси ідентичності українця, як особи і українців як політичної нації. Учасниками дискусії було погоджено, що поняття свободи включає поняття відповідальності. Це стосується насамперед відповідальності перед Богом, минулими поколіннями та прийдешніми поколіннями.

Учасники дискусії обговорили питання, пов’язані з формуванням, опірністю та розвитком державного організму. Було відзначено, що держава завжди базується на понятті спільного блага, заради якого народ й об'єднується в державний організм. При цьому діалог – це головний інструмент для творення спільноти. Також зазначалося, що сім'я – це інституція, створена самим Богом перед усіма іншими інституціями, а людина є вищою цінністю, аніж держава.

Глава УГКЦ зауважив, що для України на теперішньому етапі її розвитку релігійний мир є найбільшим проявом спільного блага. Він також відповів на численні запитання від представників Офісу та поділився своїми міркуваннями щодо змісту національної ідеї, суть якої, на його думку, полягає в екзистенційності самобутності українців.

На завершення зустрічі глава УГКЦ подякував її організаторам та учасникам за відкритість до діалогу задля пошуку істини та побажав успішної праці задля примноження спільного блага українського народу.

Теги: