Організаторами заходу виступили: Центр східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS), Національний університет «Києво-Могилянська Академія» (НаУКМА), Фонд Конрада Аденауера. Представництво в Україні, Відкритий православний університет Святої Софії-Премудрості.

Людська гідність стала одним з ключових питань протестів в Україні у 2013-2014 роках (так званий «Євромайдан»). Відтоді суспільство і політика в Україні зазнали радикальних змін, зокрема через війну на сході України, російську анексію Криму, появу близько мільйона внутрішніх біженців, появу нової автокефальної Православної Церкви та формування нової політичної еліти. Упродовж цих п’яти років після Майдану питання людської гідності залишається мірилом політичних та соціальних дій, піддаючи сумніву розуміння гідності, сформовані радянським минулим, а також секулярною і ліберальною Західною Європою.

Метою конференції було дослідити сьогоднішній дискурс людської гідності в християнському богослов’ї та його застосування до конкретних викликів у соціально-етичній сфері, як-от: мир, освіта, економіка, культура, медіа та церковні структури.

Андрій Мелешевич, президент НаУКМА, на відкритті заходу відзначив: «Тема конференції , як ніколи, на часі — як для майбутнього демократичної цивілізації, для майбутнього Європейського союзу, так і для України. Я б хотів поділитися двома історіями, які справили на мене дуже велике враження і змусили краще зрозуміти поняття людської гідності. Перша відбулася близько семи років тому, коли я вперше відвідав концентраційний табір у Польщі «Аушвіц». Я був вражений продуктивністю машини, яка не лише зневажала людські права загалом, а зокрема, основне право — людську гідність — головне право, яке Бог і природа дали кожному з нас. Тоді я прийшов до усвідомлення, чому післявоєнна Німеччина приділяла такої великої уваги темі прав людини, чому людську гідність було піднесено до категорії найвищого людського права у цій країні. І чому ця цінність поширилася з Німеччини на інші європейські країни. Друга історія трапилася на перший-другий тиждень від початку Євромайдану. Багато з моїх студентів мають мій номер телефону. І от я отримав дзвінок о третій ночі. Студентка телефонувала мені і плакала в трубку: «Вони вбивають нас! Вони зневажають нашу гідність!». Це був момент, коли мирних мітингувальників поліція била і розганяла водометами… Ці дві події мають різне співвідношення і значення для світу. Але є точка, де вони єднаються. Ми тут, в Україні, прийшли до усвідомлення, що цінність людської гідності є вкрай важливою, це первинне право людини, решта прав є похідними від нього».

До присутніх звернулася також Регіна Елснер, дослідниця теології Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS), Берлін: «Мати нагоду говорити про гідність і людську гідність і зібрати різноманітних за поглядами експертів з цієї проблеми з різних суспільств — велика радість для мене. З нетерпінням чекаю на дискусії та плідний дискурс між заходом, сходом, українцями, православними, католиками, зіткнення різних поглядів на майбутнє та проблеми людської гідності. Гадаю, що виклики, перед якими ми стоїмо, є однаковими — і тут, і там».

Подякував міжнародним партнерам наукового форуму Костянтин Сігов, директор Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА: «Потрібна неабияка мужність, щоб організувати цю важливу конференцію для учасників з Німеччини, Австрії, Сполучених Штатів, Польщі, різних регіонів України. Особисто я дуже радий брати участь і бути задіяним до підготовки, міркувати щодо цієї конференції, багато читати про її тему. Кілька тижнів тому я був у Парижі на конференції (це вже четверта її комісія) «Правда, справедливість і відновлення миру». Серед важливих тез декларації є така: повернення до дотримання норм міжнародного права на нашому континенті усіма без винятку країнами має об’єднати зусилля громадянського суспільства і лідерів демократичних держав. У декларації згадано в’язнів сумління, зокрема, науковця Ігоря Козловського, який сьогодні присутній тут із нами. Майже два роки він був у полоні на окупованих територіях на Донбасі. І міжнародна наукова, в тому числі, спільнота займалася акціями з його звільнення… У декларації йшлося також про те, що дуже важливим є діалог університетських людей, інтелектуалів з тими людьми, які свідчили про незламну волю. Нова співпраця мужності, волі й університетського інтелекту, критичного формування дискурсу в Європі сьогодні є важливою».

Під час обговорення тем доповідачів християнський погляд на питання гідності висловив і ректор ВПУ протоієрей Георгій Коваленко: «Гідність християнина — в жертовному служінні ближньому, у свідомій жертві, не в намаганні звільнити грішника від гріха, заключивши його у «святу в’язницю», де він буде у святості, а навпаки — піти шляхом, який пропонує Євангеліє і Христос. Це і пояснює, напевне, те, коли церкви розмірковують про гідність, свободу, права, вони не говорять про себе. Це дуже важливо: почати говорити про себе і діяти у відповідності до власної віри. Мені здається, це і є позитивний шлях, який буде християнською відповіддю. Не замість секулярного, а доповнюючи християнськими сенсами вже існуючі різноманітні концепції. У цьому наша цінність — додавати глибини і євангельського контексту».

У перший день роботи конференції, 31 жовтня, працювало чотири панелі. Під час першої (очільник — Костянтин Сігов) — «Виклики для розуміння людської гідності у ХХІ столітті. Погляди з України, США, Німеччини» — виступили: Мирослав Маринович (Україна): Гідність людини в Україні: поміж тяжінням до звичного і злетами до вимріяного; Натаніель Вуд (США): Християнське розуміння людської гідності та суперечка про права людини; Регіна Елснер (Німеччина): «Гарячі точки» розмов про людську гідність у німецькій Католицькій Церкві.

Роботу другої панелі  — «“Одне” християнське розуміння людської гідності? Дискусії у церквах та між церквами» — модерувала Регіна Ельснер. Учасники заслухали та обговорили такі доповіді: Оксана Довгополова (Україна): Гідність, примирення, розмова з минулим: оптика людини Церкви; Інґеборґа Габріель (Австрія): Різні гідності? Як непорозуміння (частково) впливає на еклезіальну політику; Павло Смицнюк (Україна): Критика прав людини в Яннараса: між реакційним відкиданням модерності та пророчою візією справжнього політичного життя.

Третю панель першого дня було присвячено темі «Людська гідність, війна та примирення». Головував Богдан Огульчанський (Україна). Доповідачі: Лідія Лозова, Тетяна Калініченко (Україна): Відновлення гідності людини у миротворчому процесі; Гайнц-Ґерхард Юстенховен (Німеччина): Людська гідність та війна — чи є суперечність?.

За темою «Людська гідність та освіта» говорили учасники у четвертій панелі за модерування Алли Арістової (НаУКМА, Україна). Виступили: Юдіт Кьонеман (Німеччина): Людська гідність та релігійна освіта —  німецький погляд; сященик Богдан Огульчанський (Україна): Людська гідність та релігійна освіта — український погляд.

Конференція продовжила роботу в другий день, 1 листопада. Першу панель було присвячено темі «Людська гіднасть і медіа». Головувала Олена Богдан (НаУКМА, Україна). Доповідачі: Клавдія Паганіні (Австрія): Прозорість, сумлінність, повага, відповідальність і компетентність. Як зберігати людську гідність, взаємодіючи у Web 2.0; Аля Шандра (Україна): Гідність людини і медіа в Україні.

Друга панель об’єднала питання праці та культури: «Людська гідність і питання праці та культури». Модерував панель Костянтин Сігов (Україна). Виступили: Павло Дембінський (Швейцарія): Людська гідність і майбутнє людської праці після “Laudato Si”; В’ячеслав Горшков (Україна): “Щедрик” як сила слабких у боротьбі за національну гідність. Уроки історії УНР.

Після обіду учасники обговорили структурно-церковні питання та перспективи для України «Людська гідність і структура церкви» (головував Костянтин Сігов). Виступили: протоієрей Андрій Дудченко (Україна): Труднощі та сподівання Церкви в Україні в контексті теми людської гідності; священик Mихайло Димид (Україна): Людська гідність в Церкві — теорія і практика.

Відбулася підсумкова дискусія «Перспективи для України», яку очолила Регіна Елснер. Участь взяли: о. Георгій Коваленко (Україна); Оксана Довгополова (Україна); Віктор Трегубов (Україна).

Також на конференції учасникам було представлено проект художника Олександра Клименка «Ікони на ящиках з-під набоїв». Це поєднання сучасного мистецтва з древньою іконографічною традицією, релігії і мистецтва з благодійною діяльністю та миротворенням і рятуванням житів людей.

За підсумками конференції планується видання книжок з матеріалами конференції українською та російською мовами, а також поширення на SoudCloud та в подкастах Відкритого православного університету в Києві відео- та аудіозаписів виступів учасників та дискусій. Крім того, організатори планують зустрічі за новими круглими столами, на майбутніх семінарах та конференціях, присвячених цій темі.

Теги: