На прохання Епіфанія, митрополита Київського і всієї України, про утворення в Київській єпархії і реєстрацію статуту Межигирського Спасо-Преображенського монастиря за адресою Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, та про затвердження намісником вказаного монастиря ігумена Спиридона (Матіящука) – Синод надав своє благословення.

Також за пропозицією предстоятеля ПЦУ було прийнято рішення про скликання у місті Києві 14 грудня 2019 р. розширеного Архієрейського Собору за участю всього єпископату ПЦУ та про порядок денний Архієрейського Собору:

– доповідь предстоятеля ПЦУ про життя помісної Церкви за період після Об’єднавчого Собору 15 грудня 2019 року;
– затвердження рішень Священного Синоду ПЦУ за поточний рік та рішень, що з них випливають.

З метою подальшої роботи щодо статутних питань в Православній Церкві України Синод утворив Синодальну Статутну комісію. Враховуючи особливу важливість статутних питань визначено, що головою Синодальної Статутної комісії є митрополит Епіфаній, глава ПЦУ. Заступниками голови Синодальної Статутної комісії призначено владику Симеона, митрополита Вінницького і Барського, владику Андрія, митрополита Галицького, та владику Антонія, митрополита Хмельницького і Кам’янець-Подільського.

Окрім того, було затверджено, що до складу Синодальної комісії з питань канонізації святих увійдуть:

– протоієрей Віталій Голоскевич, Вінницько-Барська єпархія, секретар комісії;
– протоієрей Віталій Клос, КПБА;
– протоієрей Ігор Бурмило, Львівська єпархія;
– архімандрит Маркіян (Каюмов), Львівсько-Сокальська єпархія;
– протоієрей Миколай Цап, Волинська єпархія;
– протодиякон Владислав Демченко, Вінницько-Барська єпархія.

До складу Синодальної комісії з міжхристиянських відносин були включені:

– владика Митрофан, єпископ Харківський і Богодухівський;
– протоієрей Георгій Коваленко, «Відкритий православний університет Святої Софії-Премудрості»;
– протоієрей Петро Зуєв, Київська єпархія;
– протоієрей Микола Біляк, Львівська єпархія;
– протоієрей Назарій Лозинський, ЛПБА;
– священник Ростислав Воробій – Переяславсько-Вишневська єпархія, секретар комісії;
– священник Сергій Бережний – Переяславсько-Вишневська єпархія;
– Валентин Гребенник;
– Костянтин Сігов, кандидат філософських наук, директор Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА та видавництва «Дух і Літера»;
– Андрій Смирнов, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету «Острозька академія».

Комісії будуть залучати до своєї роботи й інших фахівців.

Також Синод заслухав доповідь владики Євстратія, архієпископа Чернігівського і Ніжинського, голови Синодальної Богословсько-літургічної комісії ПЦУ, щодо пропозицій комісії, засідання якої відбулося 28 листопада 2019 року.

Було схвалено пропозицію Синодальної Богословсько-літургічної комісії щодо введення у богослужбову практику ПЦУ можливості під час звершення літургії за чином свт. Іоана Золотоустого та за чином свт. Василія Великого, поруч з існуючою практикою щодо читання тропаря 3 часу всередині євхаристійної молитви, наступної практики (частина у квадратних дужках може не виголошуватися – відповідно до давньої традиції, якій нині послідують чини літургії грецькою мовою):

«Виголос: Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все.
Хор: Тебе оспівуємо…
[Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, Того, Благий, не відніми від нас, але онови нас, що молимось Тобі.
Диякон: Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного обнови в нутрі моєму.
Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа…
Диякон: Не відкинь мене від лиця Твого, і Духа Твого Святого не відніми від мене.
Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа…]
Священик: Ще приносимо Тобі цю словесну й безкровну службу, і просимо, і молимо, і благаємо: зішли Духа Твого Святого на нас і на принесені дари ці.
Диякон: Благослови, отче, святий хліб».

І далі відповідно до чину. У літургії за чином свт. Василія Великого замість «Ще приносимо Тобі…» читається відповідна євхаристійна молитва «Тому, Владико Пресвятий…».

Також, враховуючи літургійну практику інших помісних Церков, зокрема, Вселенського Патріархату та Церкви Греції, було вирішено неодмінно виголошувати ектенію за оголошених на парафіях, де є оголошені – ті, хто готуються до прийняття хрещення та проходять катехизацію; натомість там, де оголошені відсутні — дозволити опускати цю ектенію, для того щоби літургійна молитва відповідала наявності тих, про кого моляться. Разом із цим наголошено на важливості відродження інституту катехизації при хрещенні дорослих та для хресних батьків.

Встановлено, що в разі, якщо ектенія за оголошених не читається, антимінс розкривати під час потрійної ектенії, як це є у чині літургії Ранішеосвячених Дарів, а після завершального виголосу потрійної ектенії – відразу переходити до виголошення малої ектенії «Ще і ще в мирі Господу помолимось» і далі, як це є відповідно за чином свт. Іоана Золотоустого та за чином свт. Василія Великого.

Було також вирішено впорядкувати деякі аспекти практики вживання жезла за архієрейським богослужінням – враховуючи практику архієрейського служіння в інших помісних Церквах, вважати стандартним служіння без використання сулка на жезлі. Сулок може вживатися за богослужінням, особливо на холоді. Наголошено також на тому, що в межах Православної Церкви України кадіння у вівтарі з жезлом за літургіями свт. Іоана Золотоустого, свт. Василія Великого і Ранішеосвячених Дарів є прерогативою винятково предстоятеля Церкви.

Окрему увагу Синод приділив питанню щодо положення почесного патріарха Філарета і забезпечення умов його життя та діяльності у зв’язку із завершенням процедури ліквідації релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» та прийняв з цього приводу відповідне рішення.

З метою забезпечення достойного становища почесного патріарха Філарета після завершення процедури ліквідації релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» та враховуючи позицію почесного патріарха Філарета – утворити релігійну організацію у складі Православної Церкви України у формі місії. Вирішено, що "Почесний Патріарх Філарет має право для пожиттєвого проживання і використання для своєї діяльності комплексу будівель за адресою місто Київ, вулиця Пушкінська, 36"; "має пожиттєве право на звершення богослужінь у Володимирському соборі міста Києва"; "пожиттєве матеріальне утримання Почесного Патріарха Філарета і фінансування релігійної організації у формі місії здійснюється за рахунок відрахувань від Володимирського собору міста Києва та добровільних пожертв".

Наголошено, що неодноразово поширювані думки, нібито ПЦУ «бажає викинути Патріарха Філарета на вулицю» — не відповідають дійсності та провокують непорозуміння серед віруючих та у громадськості.

Наступного дня, 6 грудня, в Конгрегаційній залі Київської православної богословської академії глава ПЦУ зустрівся зі священниками Київської єпархії. Предстоятель обговорив з духовенством актуальні питання з життя помісної Церкви. Зокрема, йшлося про рішення, прийняті напередодні під час засідання Синоду. Окрім того, митрополит Епіфаній вручив кожному священнику комплект нового богослужбового облачення.

Теги: