Серед трьох найбільших Церков України найкраще ставлення простежується у випадку Православної Церкви України, до якої позитивно ставляться 60,6% українців, негативно – 5,4% (баланс позитивного-негативного ставлення становить +55,2%). Причому у всіх регіонах Православна Церква України має найвищі показники ставлення[1]; зокрема, у всіх регіонах не менше половини населення позитивно ставляться до Православної Церкви України (від 50% на Сході до 69,6% на Заході; баланс ставлення варіює від +43,4% на Сході до +67,9% на Заході).

Далі за цим показником іде Українська Греко-Католицька Церква, до якої позитивно ставляться 35,2% населення, негативно – 6,5% (баланс – +28,7%). У всіх регіонах Церква має додатний баланс ставлення, хоча найкраще ставлення – на Заході (баланс на Заході становить +46,9% проти +13-28,4% в інших регіонах)

Лише у випадку Української Православної Церкви (Московського Патріархату) простежується від’ємний баланс – -2,2%. До цієї Церкви 25,7% опитаних ставляться позитивно, 28% – негативно. Церква має від’ємний баланс на Заході (-19,4%), близький до нуля баланс у Центрі (-4%) і на Сході (+4%) і доданий баланс на Півдні (+19,6%) і Донбасі (+20,1%).

Серед предстоятелів основних Церков також найкраще ставлення простежується у випадку Епіфанія: 38,4% позитивно ставляться до нього, негативно – 5,7% (баланс – +32,7%). У всіх регіонах серед трьох предстоятелів Епіфаній має найвищі показники: баланс ставлення становить +48,3% на Заході (проти +23,6% у Святослава і -1,2% у Онуфрія), +32,5% у Центрі (проти +20,9% у Святослава і -6,9% у Онуфрія), +23% на Півдні (проти +15,4% у Онуфрія і +15,2% у Святослава), +19,5% на Сході (проти +15,5% у Святослава і +10,2% у Онуфрія) і +26,2% на Донбасі (проти +12,4% у Онуфрія і +5,2% у Святослава).

До Святослава позитивно ставляться 27,4% українців, негативно – 3,8% (баланс – +23,6%). Баланс ставлення до Святослава у всіх регіонах додатний, хоча найвищий показник – на Заході (+40,9%, у той час як в інших регіонах баланс варіює в межах +5,2-20,9%).

До Онуфрія позитивно ставляться 20,9% українців, негативно – 22,1% (баланс становить -1,2%). Баланс ставлення скоріше від’ємний на Заході (-12,8%) і в Центрі (-6,9%) і скоріше додатний – на Півдні (+15,4%), Сході (+10,3%) і Донбасі (+12%,4%).

Також респондентам ставилося запитання про те, має чи не має Православна Церква України займатися певними напрямками діяльності, а також які три напрямки мають бути пріоритетними.

Загалом, крім очікуваних «допомога бідним» (37,6% зараховують до топ-3 пріоритетних напрямків) і «підвищувати моральність і духовність суспільства» (37%), також до топ-напрямків 27,2% зараховують сприяння завершенню війни на Сході, 23% – сприяння розв’язанню соціальних проблем (алкоголізм, наркоманія, проблемні підлітки тощо), 22,2% – сприяння згуртованості населення України, подоланню розбіжностей між жителями різних регіонів, 13,9% – допомагати Армії України, 13,9% – сприяння звільненню полонених.

Опитування проведено методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assistedtelephoneinterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з квотним завданням при відборі респондентів) опитано 1223 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн–ефекту) не перевищує: 2,9% для показників близьких до 50%, 2,5% — для показників близьких до 25%, 1,9% — для показників близьких до 10%, 1,3% — для показників близьких до 5%, 0,6% — для показників близьких до 1% .

Теги: