"Прикро констатувати, що зауваження до проєкту Закону про медіа, спрямовані Радою Церков до профільного Комітету, залишилися без уваги, а делегованих нами представників не було запрошено до участі у відповідній робочій групі", - говориться у листі до спікера.

При цьому, зауважує ВРЦіРО, деякі Комітети ВР не бажають запрошувати на засідання представників громадськості, незважаючи на резонанс і суспільний інтерес щодо окремих законопроєктів. Подібна ситуація мала місце і з іншими законодавчими ініціативами, які розглядалися Верховною Радою без врахування зауважень релігійної спільноти.  

Також особливим резонансом, на думку церковнослужителів, відгукуються в суспільстві законопроєкти № 3316, № 3316-2 та № 3316-3 про внесення змін до Кримінального кодексу України, в яких задекларовано намір протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Однак ВРЦіРО вважає, що за цим наміром приховується просування в законодавство України "гендерної ідеології, яка несе в собі ризики щодо обмеження конституційного права громадян на свободу думки та вираження поглядів".

"Відсутність діалогу та взаємодії між Верховною Радою та релігійною спільнотою шкодить передусім якості законів, які розглядаються без належного громадського обговорення. Така ситуація підриває засади партнерських відносин між державою і релігійними організаціями, які формувалися впродовж останніх 25 років", - йдеться у листі.

Крім цього, наголошують релігійні діячі, ігнорування зауважень віруючих громадян України різних конфесій під час законотворчого процесу значно збільшує ризик громадських протестів.

зазначається, що системний і конструктивний діалог і постійна взаємодія між Верховною Радою та релігійною спільнотою упродовж багатьох попередніх років засвідчив свою ефективність у вирішенні складних суспільних викликів. Тому, на переконання ВРЦіРО, цей позитивний досвід слід застосовувати і надалі розвивати.

Теги: