УПЦ (МП) відзначає 30-річчя «самокерування» у складі РПЦ

Засідання очолив митрополит Онуфрій. Не вказується, чи всі члени Синоду взяли участь у засіданні (членами Синоду є: митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Хустський і Виноградівський Марк, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, митрополит Камʼянець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Луганський і Алчевський Митрофан, секретар Священного Синоду УПЦ, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній; тимчасові члени Синоду: митрополит Харківський і Богодухівський Онуфрій, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент та архієпископ Івано-Франківський і Коломийський Серафим).

У 2020 році УПЦ (МП) відзначає 30-ту річницю дарування (на вимогу тодішнього очільника Українського екзархату РПЦ митрополита Київського Філарета (Денисенка), майбутнього патріарха УПЦ КП) грамоти патріарха Московського Алексія ІІ, якою визначено бути УПЦ незалежною і самостійною у своєму управлінні у складі РПЦ. Синод УПЦ (МП) констатував важливе значення цієї грамоти, "що стала передумовою для повноцінного звершення нашою Церквою своєї спасительної діяльності в незалежній Українській Державі", зазначає сайт УПЦ (МП). Також Синод закликав церковних науковців досліджувати історію УПЦ (МП) після 1990 року і доручив Київській духовній академії підготувати сучасний посібник з історії православ’я на українських землях.

На сьогоднішній день, за діючим статутом УПЦ (МП), дана Церква "є самокерованою частиною Руської Православної Церкви" (розділ 1, п. 5), зобов'язується "зберігати... канонічну єдність з Руською Православною Церквою", здійснює "нагляд за впровадженням у своєму житті рішень Соборів Руської Православної Церкви" (розділ 2, п. 6), Собор єпіскопів УПЦ (МП) "діє на підставі... постанов Помісних і Архієрейських Соборів Руської Православної Церкви" (розділ 3, п. 5), обраний предстоятель УПЦ (МП) представляється "Святішому Патріархові Московському і всієї Русі для отримання Благословенної грамоти" (розділ 5, п. 16), обраний предстоятель УПЦ (МП) також "благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі" (розділ 5, п. 2), а його ім'я "підноситься за богослужінням у всіх храмах і монастирях Української Православної Церкви після імені Святішого Патріарха Московського і всієї Русі" (розділ 5, п. 5), сам же глава УПЦ (МП) "є постійним членом Священного Синода Руської Православної Церкви "(розділ 5, п. 8).

Ухвалене в Москві у листопаді 2017 р. Архієрейським Собором РПЦ визначення «Про внесення змін і доповнень до Статуту Руської Православної Церкви та інші документи Руської Православної Церкви» ще більше обмежує незалежність УПЦ (МП) навіть в межах РПЦ. Зокрема, статут УПЦ (МП) тепер "затверджується її Предстоятелем та схвалюється Патріархом Московським і всієї Русі", "рішення про утворення або скасування єпархій, що входять в Українську Православну Церкву, і про визначення їх територіальних кордонів приймаються її Синодом з подальшим затвердженням Архієрейським Собором [РПЦ]", "рішення Помісного і Архієрейського Соборів [РПЦ] є обов'язковими для Української Православної Церкви", УПЦ (МП) "отримує святе миро від Патріарха Московського і всієї Русі","суд Архієрейського Собору [РПЦ] є церковним судом вищої інстанції для Української Православної Церкви" і т.д.

22 червня 2020 року помер митрополит Черкаський і Канівський Софроній (Дмитрук). У зв’язку з цим, на засіданні Синоду УПЦ (МП) було призначено нового керуючого Черкаською єпархією. Ним став архієпископ Боярський Феодосій (Снігірьов), який народився в Києві у 1974 році, вчився у Миколаєві, а з 1994 по 2001 роки вчився і служив у Росії. На відміну від митрополита Софронія, новий керуючий Черкаською єпархією не відстоює підвищення канонічного статусу УПЦ (МП) до автокефального і навіть погано володіє українською мовою.

Також на засіданні Синоду було ухвалено низку інших кадрових рішень:

    єпископом Герцаївським, вікарієм Чернівецько-Буковинської єпархії обрано архімандрита Силуана (Чорней), клірика Чернівецько-Буковинської єпархії;
    клірика Сєверодонецької єпархії архімандрита Іринарха (Тимчука) обрано єпископом Новопсковським, вікарієм Сєвєродонецької єпархії;
    архімандриту Феодосію (Марченку), клірику Ніжинської єпархії визначено бути єпископом Ладанським, вікарієм Ніжинської єпархії. Взявши до уваги рапорти єпархіальних архієреїв, члени Синоду затвердили намісників та настоятельок для таких монастирів: Свято-Архангело-Михайлівського чоловічого монастиря Хустської єпархії; Свято-Іоанно-Богословського жіночого монастиря тієї ж єпархії; Благовіщенського жіночого монастиря Херсонської єпархії; Хрестовоздвиженського жіночого монастиря Полтавської єпархії та Свято-Миколаївського жіночого монастиря Запорізької єпархії.

"За порушення канонів Православної Церкви та згідно з поданими проханнями, священного сану були позбавлені один клірик Сімферопольської та один клірик Бориспільської єпархій", - без пояснень зазначається на сайті УПЦ (МП).

Заслухавши інформацію митрополита Онуфрія про гуманітарну катастрофу, що сталася 4 серпня 2020 року в Лівані, Синод ухвалив рішення найближчим часом у всіх єпархіях УПЦ (МП) провести збір коштів "для надання допомоги братній Антіохійській Православній Церкві". Ця помісна Церква – серед тих, які досі не висловили однозначного ставлення до нинішнього канонічного статусу ПЦУ і УПЦ (МП).

Також на сайті УПЦ (МП) говориться: "Синод вирішив продовжити миротворчі ініціативи нашої Церкви з припинення збройного конфлікту на Донбасі. У зв’язку з цим, ухвалено рішення у вересні 2020 року в Свято-Успенській Святогірській Лаврі провести Форум «Люди миру»".

Синод ухвалив створення робочої групи для вивчення питання можливості відкриття та діяльності церковно-парафіяльних лікарень (амбулаторій).

Відповідно до рапорту голови Синодального відділу у справах пастирської опіки козацтва України та духовно-фізичного виховання молоді, Синод створив у складі цього  відділу Колегію козацьких військових священників.

Для богослужбового використання затверджені тексти акафісту апостолу і євангелісту Матфею та молебного співу про сім’ю.

Для присутності в наступних засіданнях Синоду викликані митрополит Тульчинський і Брацлавський Іоанафан, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій та архієпископ Конотопський і Глухівський Роман.