За його спостереженнями, реакція людей на ці драматичні обставини була різною. «Хтось тікав, закрився у своєму маленькому світі, шукав собі якогось ексклюзивного простору, права, способу спілкування і намагався відмежувати себе від інших. Тобто будував собі комфортний життєвий простір. Але, врешті-решт, і всі вони перехворіли, зрозумівши, що відмежувати себе від ближнього не спрацьовує», – сказав предстоятель УГКЦ.

Була також інша спроба, розповів він, – якось увійти в динаміку процесу й поділитися тим, чим маємо. І ті люди, які від початку захотіли ділитися тим, чим мають, із ближнім, найкраще і найбільш позитивно пережили цей рік, бо вони зрозуміли, що коли ділимося з іншими, то нічого не втрачаємо.

«Був ще третій вид реакції – намагання бунтуватися, у той чи той спосіб не погоджуватися з тим, що відбувається, і шукати винних. Ми мали реакцію таких бунтівників від заперечення існування коронавірусу до теорії світової змови, мовляв, хтось умисно створив ці обставини. Тепер, бачу, є схожа реакція на вакцинацію. Деякі кажуть, що таким чином хочуть вживити генетичний код, аби контролювати людей», – зазначив він.

Це все пов’язано з тим, вважає глава УГКЦ, що люди абсолютно не довіряють тому, хто є поруч. І завжди у своїх бідах шукають винного. «Заперечення існування коронавірусу і віра у всесвітню змову свідчить про те, що люди завжди шукають винних у своїх бідах», – цитує сайт УГКЦ верховного архиєпикопа Святослава.

«Але з християнської, релігійної точки зору, – переконує Святослав, – в обставинах, над якими ми не можемо панувати, є рука Господа Бога. Є якась вища сила, яка керує історією. Наше життя – у Божих руках. Ба більше, ми відчуваємо, що ми не самотні, навіть коли нам дуже важко».

Теги: