«Згадуємо сьогодні ще один особливий дар, який отримала Стрийщина і стрийська громада, – великого праведника і мученика за Церкву і Україну отця Остапа Нижанківського. Здійснилася мрія цілих поколінь стриян і моя особиста: ми посвячуємо наріжний камінь для його пам’ятника. Як священник, композитор і музикант, ім’я якого присвоєно Стрийській дитячій музичній школі, він є прикладом людини, що горіла Духом Святим. Усі дари, які мав отець Остап, він намагався не просто зберегти, а поставити на служіння своєму народові. Його музика і слово так глибоко втілені в історію і культуру нашого народу, що ми навіть не усвідомлюємо, скільки сьогодні співаємо його пісень, не знаючи, що саме він є їх автором. Дехто навіть не знає, що такі популярні на Стрийщині колядки, як "Бог ся рождає" і "У Вифлеємі нині новина", – його авторства. І таких церковних пісень багато, – пісень, які нам залишив отець Остап Нижанківський і які ми співаємо у наших громадах і храмах, передаємо як великий скарб із покоління в покоління, – сказав у проповіді в катедральному храмі Святослав. – Але він, будучи не тільки церковним, а й великим громадським діячем, в момент найтяжчих випробувань нашого народу став повітовим комісаром Стрийщини. Тому перед ним Стрийщина має великий борг. Відтак, у 1919 році, він був розстріляний польським гарнізоном, який окупував Стрий. Ми дякуємо Господу Богу за всі ті щедрі дари, які Він нам дав, але вважаймо, не загубімо їх, не загубімо пам’яті нашої Церкви і нашого народу тут, на Стрийщині. Бо це – приклад і наслідування для різних околиць України».


На літургії із Святославом співслужили єпископи Львівської митрополії владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, владика Михайло Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський, владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії, владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії, та владика Григорій Комар, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії. На богослужінні були священники та парафіяни Стрийської єпархії.

Під час освячення наріжного каменя пам’ятника о. Остапу Нижанківському на місці будівництва нового катедрального храму Стрийської єпархії УГКЦ Святослав сказав: «Наша Церква завжди була державницькою, завжди підтримувала і допомагала втілювати національно-визвольні прагнення українського народу. Були історичні моменти, коли УГКЦ виконувала функції держави, коли українці жили в чужих державних утвореннях. І отець Остап Нижанківський так і діяв – він не закривався у церковних мурах, а виходив у реальне, злободенне життя свого народу. Він намагався виносити Україну на амвон, а Боже слово – у повсякденне життя українців, брався до праці, творив і був будівничим української свідомості та культури. Він був тим, хто намагався всім, чим міг, послужити Церкві та Україні».

На думку Святослава, потрібно бодай почати процес беатифікації отця Нижанківського, збираючи по крихтах пам’ять про нього, щоб зберегти цей духовний скарб українського народу.

Святослав розповів історію, почуту колись в Аргентині від доктора Мирона Василика, одного із старійшин повоєнної української еміграції, про слово і поняття «наші люди» – історію про нативного індіанця, який говорив чистою галицькою мовою, якої, як він сам казав, навчився від «наших людей». Так називали себе українці-емігранти першої хвилі, не знали, як себе називати, але мали свою мову і віру.

Народний дім у Стрию був збудований за проєктом Івана Левинського і урочисто відкритий і освячений 1 січня 1901 року: на відкритті Іван Франко читав зі сцени свою поему «Мойсей», а хор «Стрийський Боян» виконав кантату на музику о. Остапа Нижанківського, який був диригентом. На його сцені концертували всесвітньовідомі співаки – Олександр Мишуга, Орест Менцинський, Соломія Крушельницька, Філарет Колесса, звучали хори Олександра Кошиця і Дмитра Коцка, виступали Марія Заньковецька, Микола Садовський, Амвросій Бучма, Лесь Курбас. Тут бували Микола Лисенко і Михайло Грушевський, виступали Євген Петрушевич і Симон Петлюра. У вересні 1909 року в приміщенні Народного дому відкрилася перша господарська виставка Галичини: за 18 днів її відвідало 32 тисячі чоловік. Хліборобські виставки у Стрию відвідували митрополит Андрей Шептицький та Михайло Грушевський.

Теги: