У своєму слові архиєпископ Вісвальдас Кульбокас зазначив, що учні Ісуса Христа ніколи і нікому не можуть приносити ні війни, ні насильства. Якщо щось подібне стається, це означає, що ці особи чи група людей не можуть називати себе християнами.

Він зауважив, що ми ніколи не знаємо наперед, чи інші сприйматимуть нашу миротворчу місію. Та, незважаючи на це, наша місія – бути миротворцями та будівничими миру – залишається актуальною та невідкладною. При цьому, каже він, ми не зосереджуємо уваги на тому, щоб звинувачувати когось іншого.


«Наше основне завдання – піклуватися про власне серце і свої вчинки. Крім цього, Син Божий, наш Відкупитель, запрошує нас до спільної з ним молитви. Ми не можемо все залишити самому Ісусові. А поклавши руку на руку, потрібно віддаватися молитві та вчинкам. Бо без нас навіть Ісус, Син Божий, залишається, так би мовити, безсилим у цьому світі, який частіше віддає перевагу власним інтересам, конфліктам, аніж думці свого Творця», – підкреслив архиєпископ.

«Якими є наслідки, коли ставимо нашу гординю, особисті чи політичні плани на перше місце? – запитує архиєрей і відповідає: – Наслідками цього є спокуса віддати перевагу тому, що розділяє, а не тому, що зміцнює людське братерство. Натомість, коли наше серце і розум спрямовані до Бога, то Боже Царство стає нашим основним бажанням, а все інше – другорядним. Відтак будь-які поділи вдома, у сім’ях, у місті, у народі та між різними народами стають набагато меншими, тому що вони втрачають свою важливість. Христос є нашим Богом, одним на всіх».

За його словами, сьогодні, коли переживаємо молитву за мир, то, по-перше, молимося за себе, щоб стати будівничими миру. По-друге, ми молимося за наших братів і сестер, закликаючи той самий божественний дар також для них.

«Як християни, ми дуже добре знаємо, що головною турботою Ісуса є навернення умів і сердець. Людський мир є завжди тимчасовим, а навернення сердець, тобто смирення, повага і братерство, залишаються назавжди», – переконаний Апостольський нунцій.


«Молячись про мир, ми благаємо Господа простити гріхи не лише нам, а й усім нашим братам і сестрам, зокрема політичним лідерам, – гріхи гордості, розколу, також агресії, – запевнив архиєпископ Вісвальдас Кульбокас і додав: – Помилуй, Господи, мене і моїх братів, прости, Господи, мені і моїх братам. Наверни моє серце, Господи, та моїх братів, щоб кожен із нас своїм серцем і розумом допомагав одне одному, а не розпалював ворожнечу та військові дії. Разом із тим, Господи, довіряємо Тобі нашу молитву за Україну! Помилуй нашу Україну, її сім’ї, дітей, народжених і ненароджених».

Теги: