Глава УГКЦ Верховний архієпископ Святослав (Шевчук) відреагував на доповідь Предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Володимира на останньому Архієрейському Соборі РПЦ, в котрій вословлені докори на адресу УГКЦ за визнання таїнства хрещення в Київському Патріархаті, повідомляє "Релігія в Україні".
- Чесно кажучи, я здивований такою заявою, тому що солідні православні богослови, ймовірно, не можуть не знати, що, відповідно до вчення Католицької Церкви, ми визнаємо хрещення всіх, хто робить його, взиваючи ім'я Пресвятої Тройці і застосовуючи воду, -- заявив глава УГКЦ в інтерв’ю "Независимой газете" (переклад Катехитики). -- Таким чином, ми визнаємо дійсність хрещення і протестантів, і православних. Згідно нашої доктрини, конфесійна приналежність того, хто хрестить, тут не має ніякого значення. З того, що я міг відчути, читаючи це повідомлення, тут мова йде не стільки про Таїнство Хрещення чи богословську дискусію щодо його справжності, скільки про те, що я направив лист у так звану неканонічну структуру. Якщо я когось образив, прошу вибачення. Але треба пояснити, в чому полягає моя неправота.
На запитання, чи визнає УГКЦ Московський і Київський Патріархати рівними канонічними структурами, чи мова про канонічність не йде, Святослав (Шевчук) відповів: "Для того, щоб правильно вибудовувати діалог між Церквами, потрібно поважати богослов'я і канони один одного. Не в нашій компетенції визначати, хто канонічний, а хто ні в православному світі".
Глава УГКЦ також висловився щодо інтенсивності діалогу між греко-католиками і православними в Україні. "Якщо говорити про діалог, як про якийсь двосторонній формат, де відбувається спілкування в ім'я вирішення тих чи інших наболілих питань або пошуку єдності між собою, то, на жаль, такого формату ще сьогодні немає, -- сказав він. -- Але ми живемо в одній країні, є членами одного й того ж громадянського суспільства і, більше того, стоїмо на єдиній платформі, яка об'єднує всіх християн. Це Таїнство Хрещення. Це те, що ми сьогодні називаємо екуменічним діалогом".
Теги:







а богословский смысл пропорционален квадрату количества икон в иконостасе или четвёртой степени их площади?
богословски обосновать можно всё что угодно. смотря какую цель поставить и до какой стадии нажраться
в московских землях иконостасы были под 30 метров смело, 5-6 рядов..и что- помогло это событие в неком единении,когда народ среднестатистически причащался раз в несколько лет?
вообще должна быть ота самая алтарная преграда, минимальной высоты с максимально возможными проёмами и парой икон -Христа и Богородицы. чтобы зримо изобразить Того,Кого мы постоянно просим во время литургии и Кого благодарим. и чтобы всё,совершаемое служащим было видно. чтобы ото самое "аминь" было не припевом сольной пестни,а реальным выражением соучастия народа в служении. какое аминь,если люди не видят и не слышат реально, что в данный момент произност и делает служащий??????
всё остальное -позднегреческий бред (как бы грубо это не звучало) периода упадка богословской мысли и проявление синдрома поиска скрытого смысла.