Ігор Шевченко. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку 18 століття.

Авторизований перекл. Марія Габлевич, наук. ред. Андрій Ясіновський.

Вид. 2-е, випр. і доповн.

Видавництво Українського Католицького Універстету, 2014.

Книжка в широкій культурологічній перспективі представляє середньовічну і ранньомодерну історію України. Автор максимально об’єктивно й безпристрасно аналізує різні рівні проникнення до України східних і західних культурних елементів. Візантія, завдяки успішній християнській місії, заклала основи і дала могутній поштовх розвиткові культури Київської держави. Візантійська спадщина була визначальною складовою в культурному аспекті давнього Києва і не втратила своєї ваги до сьогоднішнього дня. Протилежним полюсом, звідки йшли культурні імпульси, був Захід. Головними воротами, крізь які ця культурна традиція проникла до України, була Польща.

Інтелектуальна віртуозність, широка ерудиція і блискучий стиль автора роблять цю книжку не лише корисним посібником для студентів, але й захоплюючою лектурою для широкого кола читачів.

Ігор Шевченко (1922–2009) – мовозначець, вчений-візантист світової слави, автор близько 150 праць з візантології, історії візантійсько-слов’янських взаємин й української історії. Співзасновник Українського наукового інституту Гарвардського університету (HURI) та журналу Harvard Ukrainian Studies.

ЗМІСТ КНИГИ

Франк Сисин. Переднє слово

Борис Ґудзяк. До українського читача

Андрій Ясіновський. Читачеві другого українського видання

Ігор Шевченко. Передмова

До першого українського видання

До другого українського видання

Нарис 1. Україна між Сходом і Заходом

Нарис 2. Візантія і слов’яни

Нарис 3. Релігійні місії очима Візантії: імперський зразок і його місцеві варіянти

Нарис 4. Християнізація Київської Руси

Нарис 5. Суперник та епігон Києва: Владимиро-Суздальське князівство

Нарис 6. Політика візантійського патріярхату у Східній Європі в 14 столітті

Нарис 7. Візантія і східні слов’яни після 1453 року

Нарис 8. Польща в українській історії

Нарис 9. Відродження руської віри

Нарис 10. Релігійна полемічна література в українсько-білоруських землях у 16–17 ст.

Нарис 11. Багато світів Петра Могили

Нарис 12. Формування національної самосвідомости перед 1700 роком

Хронологічні таблиці

Покажчик

Список географічних мап

Список опублікованих нарисів


------------------------------------------------------------------
Те, чи вплив Візантії на слов’ян був позитивним явищем, чи ні, хай вирішують славісти, а не візантиністи. Правда, коли Мак’явеллі вже писав Правителя й Міркування про Тита Лівія, московські книжники все ще ліпили свої політичні доктрини з різного візантійського матеріялу 6, 9 та 12 століть. Однак це не провина Візантії, що православними слов’янам так довго довелося виходити з-під її чарів.


Недавні переміни у незалежній Україні не розв’язують проблем, піднятих у даному нарисі. Зате неминуче скеровують погляди і місцевих еліт, і зарубіжних українців на Захід і в майбутнє, що є доброю ознакою, однак при цьому виникає небезпека недобачити та розмити історичну перспективу. Візантійська спадщина як греко-православної, так і греко-католицької українських спільнот, разом з пізнішими довготривалими тенденціями (остання з них – культурний вплив Росії на значну частину українських земель), можуть, в нурті стрімких перемін, відступити на задній план, проте їхні наслідки не вивітряться за одну ніч. Хто це усвідомлює, той тим більше буде прагнути якомога швидше навести контакти з широким світом на належному інтелектуальному рівні.

Ігор Шевченко

Теги: