Румунська православна церква ігнорує погрози РПЦ, продовжує закликати священиків з Молдовської митрополії до «Церкви-матері» та пропонує їм пільги

Джерело Europa Liberă România

Священноначаліє, яке очолює Російську православну церкву, в середині березня погрожувало своїм колегам, які очолюють Румунську православну церкву (РумПЦ), серйозними наслідками після того, як у лютому Бухарестський синод, очолюваний патріархом Даниїлом, вирішив, серед іншого, заохотити якомога більше священиків з Республіки Молдова прибути служити в підпорядкованих йому церквах.

Після того, як Росія вторглася в Україну, десятки молдовських священиків перейшли до Бессарабської митрополії, яка належить Румунській Православній Церкві, з Митрополії Молдови, яка перебуває під юрисдикцією Московської митрополії. Це рішення призвело до деяких локальних конфліктів у Республіці Молдова.

На one2one (підкаст Europa Liberă România – ред.), речник РумПЦ Василе Бенеску каже, що наразі провід Румунської православної церкви не відчуває наслідків, на які посилається Російська церква.

Крім того, стверджує представник РумПЦ, Бухарестський Синод не відступить.

Він навіть продовжить свій план виплати зарплати для молдовських священиків, які приєднаються до нього, а також план щодо відкриття деяких духовних структур Румунської Православної Церкви в Україні.

На Europa Liberă Василе Бенеску також розповідає про рішення РумПЦ тимчасово припинити паломництво до Ізраїлю та надсилає послання вірним перед початком Страсного тижня.

Найважливіші заяви

Про масштаби відходів священиків з Митрополії Молдови до Румунської Православної Церкви

«Почастішає явище виходу з-під юрисдикції Митрополії Молдови, тобто тієї, що безпосередньо пов’язана з Московським Патріархатом. (...) Це явище, яке віщує церковну відлигу та формулювання розрізнення священнослужителів у Республіці Молдова. Вони розуміють, що насправді інклюзивне майбутнє Республіки Молдова – з Європою, з Румунією».

Про загрозу РПЦ

«Таке формулювання вже не дивує, оскільки на найвищому рівні, в Москві, приймаються рішення і формулюються речі набагато серйозніші, ніж ця завуальована погроза, яка, я думаю, не вплине на Румунську Православну Церкву, тому що вона не має до неї ніякого відношення».

Про розширення Румунської Православної Церкви в Україні

«В Україні є велика румунська громада. Є понад 100 румунських парафій. Об'єднати їх у те, що Священний Синод сформулював як Румунську Православну Церкву в Україні - це екзархат, абсолютно престижна організаційна формула, яка може бути створена в Україні для блага цих людей».

Про великодні паломництва в Ізраїлі

«Рекомендація Румунського Патріархату завжди збігається з рекомендацією Міністерства закордонних справ. (…) Порада пов’язана з розсудливістю. Безумовно, не можна схилятися в контексті ескалації напруги і навіть нападів».

Православна церква закликає молдавських священиків до «Церкви-матері»

29 лютого Синод РумПЦ постановив покликати священиків з Республіки Молдова до Бессарабської митрополії, яка належить Румунській Православній Церкві, і таким чином вийти зі складу Молдовської митрополії, яка підпорядковується Московському патріархату.

Очільники Румунської Православної Церкви тоді вирішили «підтвердити той факт, що все румунське православне духовенство та їхні пастори з Республіки Молдова, які повертаються до Бессарабської митрополії, є канонічним духовенством і блаженними віруючими, і будь-які дисциплінарні санкції, спрямовані проти них, підстави їх членства в Румунській Православній Церкві вважаються недійсним».

Рішення лідерів РумПЦ з'явилось в контексті того, що після 2020 року, але особливо після вторгнення Росії в Україну, у лютому 2022 року, приблизно 60 священиків, які служать у Республіці Молдова в рамках Митрополії Молдови, вирішили перейти до Бессарабької Митрополії, тобто до Румунської Православної Церкви. 

У деяких селах Республіки Молдова це рішення призвело до місцевої напруженості.

Після цього офіційного заохочення від проводу Румунської Православної Церкви, 7 березня Уряд Румунії погодився на фінансування 200 нових посад для священиків і ще 30 несвященницьких посад для тих, хто віднині служитиме в румунських церквах у Республіці Молдови.

Зарплати, які будуть надаватися з державного бюджету, становлять від 1000 до 4400 євро, залежно від навчання.

Прес-секретар РумПЦ Василе Бенеску заявив one2one, що суми є валовими (до оподаткування – ред.), тому чисті зарплати нижчі. «Така допомога та залучення румунської держави є контекстно дуже мудрою. Підтримуючи людей із чистим румунським сумлінням з Республіки Молдова, ми фактично підтримуємо себе, як і в Україні», – сказав Василе Бенеску.

У розпорядженні Уряду від 7 березня, яке стосується заробітної плати працівників РумПЦ і передбачає збільшення доходу тих, хто працює в церквах, сума, необхідна для цієї мети, не вказана в розбивці.

Але, згідно з урядовими джерелами, на засіданні 7 березня виконавча влада вирішила збільшити, на прохання Румунського патріархату, суму, виділену на 2024 рік його церквам за кордоном, ще на 332 000 євро, порівняно з 517 000 євро, виділеними на початку рік.

Оплата священиків з Республіки Молдова, які вирішили або вирішать перейти з підпорядкування Москви до Бухареста, є важливим кроком з фінансової точки зору для парафій через Прут - в Республіці Молдова священики не отримують зарплати, а також не виплачують внески на державне соціальне страхування, страхування на випадок безробіття чи пенсії.

За кілька днів до рішення уряду Румунії, 12 березня, у Москві різко відреагувала Російська православна церква.

Московський Синод вирішив, що переведення священиків з Митрополії Молдови до Бессарабської митрополії суперечить священним канонам.

У Російській православній церкві пригрозили, що якщо священики вживуть заходів, це матиме «серйозні наслідки» як для двосторонніх відносин Російської та Румунської православних церков, так і для єдності православної церкви в цілому.

В one2one представник РУМПЦ Василе Бенеску каже, що наразі таких наслідків не відчувається. 

«Ці наслідки конкретно не відчуваються. Це свого роду загроза, яку ми як християни взагалі не можемо оцінити, а якраз навпаки. Якщо говорити про канонічність, то хто говорить про канонічність? Хто такий загарбник на просторах Республіки Молдова, який завоював Молдову в 1812 році, відірвавши її від батьківщини? Не румуни завоювали себе там, не румуни вирішили відірватися від Румунії, не румуни від Молдови, а інший тип політичної сили, згодом також церковної, тобто російської», – сказав речник РумПЦ Europa Liberă.

У прес-релізі, поширеному 12 березня, Московський синод висловлює підтримку Українській православній церкві та Молдовській православній церкві «у зв’язку з неканонічними нападками Синоду Румунського патріархату».

Біженцям від війни треба допомагати, вважають у Православній Церкві

У Румунії понад дві третини українських біженців війни, які прибули у 2022 році, у перший рік російського вторгнення, вирушили до інших європейських країн або повернулися до рідної країни. Це понад 200 тисяч біженців із 300 тисяч, які прибули в перші місяці після початку російського вторгнення в Україну.

Навесні минулого року Уряд вирішив обумовити надання матеріальної допомоги біженцям наданням доказів того, що вони працюють або шукають роботу, а також того, що українські діти зараховані до тієї чи іншої форми навчання.

Дослідження громадської організації Save the Children, представлене 17 квітня, свідчить, що троє з п'яти українських батьків-біженців у Румунії не мають роботи.

Згідно з опитуванням, проведеним організацією Save the Children Romania в лютому, 17% українських біженців працюють за контрактом у Румунії, 11% працюють віддалено в компанії за межами Румунії, а 7% працюють без трудового договору.

У дослідженні організації також зазначено, що офіційно з початку війни до 29 лютого 2024 року на обліку в Національному агентстві з питань праці перебувало 21 617 громадян України, з них 14 727 жінок.

«Відсутність навичок спілкування румунською є причиною, яку більшість біженців з України вказують як перешкоду для працевлаштування (65%), а потім потребу піклуватися про члена сім’ї (54%), також показує дослідження, представлене Salvați Copiii.

Прес-секретар РумПЦ Василе Бенеску розповів one2one, що якщо українці будуть змушені знову виїхати на Захід, Православна Церква допоможе їм. «Говорити про те, що ця допомога, безумовно, буде, риторично, тому що це християнська, християнська, благодійна, сердечна допомога».

«Коли мова йде про релігійну віру, немає конфесійних чи національних кордонів, тобто благодійна допомога в Церкві, очевидно, є похідною від віри. Вона допомагає тому, хто справді вірить і не задовольняється лише кількома словами, які тріумфально виражають його віру. Конкретна віра підтверджується справами», - сказав речник Румунської Православної Церкви.