Public Orthodoxy: Трамп, Маск і війна зі співчуттям

Джордж Демакопулос, професор, співдиректор Центру православних християнських досліджень, Фордемський університет

Джерело Public Orthodoxy

Хоча ми можемо марно шукати ініціативу президента Трампа, яка б не підживлювала прогресуючу машину обурення, християни всіх політичних переконань, можливо, захочуть звернути увагу на те, що у своєму нещодавньому інтерв’ю сказав його головний радник Ілон Маск.  Захищаючи скорочення різних державних програм і гуманітарних зусиль, Маск сказав Джо Рогану, що «співчуття є фундаментальною слабкістю західної цивілізації».

Невже адміністрація Трампа фактично оголосила війну найбільш значущому внеску християнства в західну культуру?  Хіба вона не розуміє, що співчуття є однією з найсильніших сторін західної цивілізації? Чи виступить хтось із християнських прихильників адміністрації з публічною критикою такої дивної заяви?

Здається, Маск і Трамп не розуміють, що в сучасному світі, можливо, немає більшої сили добра, ніж тисячолітня християнська обов’язок співчуття.  Співчувати – це поставити себе в чужу ситуацію; співчувати – це відчувати страждання інших; співчувати – це відповідати на ці страждання конкретними діями.

З часу появи християнства співчуття мотивувало видатні інновації та соціальний прогрес. Християнське співчуття призвело до створення перших лікарень у світі.  Християнське співчуття (остаточно) спричинилося до скасування рабства.  Християнське співчуття призвело до иормування установ, які опікуються пристарілими та сиротами.

Ці події не виникли на порожньому місці – вони були практичним застосуванням християнського богословського переконання, що всі люди створені за образом і подобою Божою. Цей же християнський богословський принцип став тим давнім зерном, яке проросло в сучасну епоху у вигляді Загальної декларації прав людини, руху за громадянські права та боротьби за гендерну рівність.

Чому християни завжди вважали співчуття чеснотою? Тому що Христос був прикладом досконалого співчуття. Вчення про воплочення – коли Бог задля нашого спасіння став людиною в Ісусі – представляє найвищий акт співчуття. І це стосується не лише Ісуса, бо від своїх послідовників Ісус також вимагає бути співчутливими. В Євангелії від Матея 22 Ісус заявляє, що заповідь любові до ближнього є другою за важливістю після заповіді любові до Бога. А в Євангелії від Луки 10 Він пропонує притчу про доброго самарянина як парадигму служіння ближньому (герой цієї історії піклується про потреби релігійного та культурного ворога).

Християни завжди розуміли співчуття не як ознаку слабкості, а радше як ознаку великої сили. Починаючи від епохи Костянтина (+337 р.), ініціативи, засновані на співчутті, зміцнили західну цивілізацію. Окрім створення державних систем соціального захисту, пізньоантичні, середньовічні та ранньомодерні християнські суспільства скористали від співчутливого законодавства й іншими способами. Це сталося тому, що співчуття творить зв’язки зобов’язань і взаємної турботи, які формують основу сильних суспільств.  Співчуття породжує взаємоповагу, яка, в свою чергу, є основою для справедливості, прогресу і процвітання людства.

З християнської точки зору, слабкість західної цивілізації більш виразно проявляється в її егоцентризмі, матеріалізмі та індивідуалізмі – усе це відображає відсутність співчуття. А там, де немає співчуття, процвітає експлуатація, розкол і дегуманізація. Цивілізація, яка покладається виключно на особисту вигоду, не матиме моральної основи, необхідної для стійкості та істинного прогресу.

Чому пан Маск і (очевидно) президент Трамп не бачать в християнській чесноті співчуття притаманного їй добра?  Чи не тому, що співчуття не може бути відтворене машинами чи алгоритмами?  Із розвитком технологій співчуття стане ще ціннішим саме тому, що його не можна відтворити штучними засобами. Наша здатність по-справжньому розуміти і піклуватися один про одного може бути тим, що зберігає нашу людяність. Це, можливо, єдине, що найбільше визначає нас як тих, хто існує за образом і подобою Божою.

Мислячі американці можуть і повинні вести жваву дискусію про те, яка допомога та які гуманітарні програми є найефективнішим використанням податкових доларів. Але твердження, що співчуття – це слабкість, є хибним як з богословської, так і з емпіричної точки зору. У наших спільних інтересах є проводити політику, яка ґрунтується на співчутті. І жоден християнин не повинен думати інакше.