Мелхиседек

Джерело OrthodoxTimes*

*Перепубліковано з газети «Православна істина»

Щодо українського питання, здається, ми наближаємося до вирішення, принаймні на політичному та військовому рівні, причому Україна виходить з нього головним програвшим. Однак у війні втрати є з обох боків. Дипломатичні та церковні джерела стверджують, що будь-яке врегулювання неминуче матиме наслідки і для церковного питання.

Минуло сім років з моменту рішення Вселенського Патріарха про надання автокефалії Православній Церкві України, але з того часу мало що змінилося.

Визнання надали лише Православні Церкви Греції та Кіпру, а також Александрійський Патріархат. Загальновідомо, що Патріархати Єрусалиму та Антіохії вже давно тісно пов'язані з Москвою. Слов'янські церкви Сербії та Болгарії, здається, не бажають «зраджувати» свої стосунки з патріархом Кирилом.

Позиція архієпископа Албанії Іоанніса залишається загадкою. Хоча він не виявляв бажання відхилятися від позиції свого попередника Анастасія, який неодноразово публічно висловлював незгоду з Вселенським патріархом Варфоломієм з цього питання.

У міру того як політичні зусилля спрямовані на припинення війни на умовах, що здаються несприятливими для України, залишається невідомим, чи вплинуть ці події на церковну ситуацію і як саме.

Що не змінюється

Автокефалія була надана, і це рішення не буде скасоване. Церква під керівництвом Епіфанія, з усіма її недоліками та слабкостями, залишиться на своєму місці. Головне питання стосується майбутнього Української православної церкви під керівництвом митрополита Онуфрія, яка, незважаючи на все, залишається домінуючою силою.

Український уряд ухвалив закон, який визначає цю Церкву як інструмент Москви. З огляду на те, що країна перебуває у стані війни з Росією, дозвіл на продовження діяльності такої інституції видається нелогічним. Поки що така позиція є зрозумілою.

Митрополит Онуфрій, окрім того, що головує на недільних богослужіннях, рідко з'являється на публіці і ще рідше робить заяви. Проте він не відрікся від Патріарха Кирила і не виявляв жодних намірів розірвати зв'язки з Москвою.

Ситуація стає ще складнішою, коли йдеться про вірян. Незважаючи на війну, багато хто не бачить проблеми в тому, щоб продовжувати відвідувати церкви під керівництвом митрополита Онуфрія. Це парафії, які вони знають здавна, і вони продовжують відвідувати їх, як і раніше. Для багатьох, здається, мало що змінилося, і вони не можуть зрозуміти, чому раптом це має змінитися.

Або вірні під керівництвом Епіфанія не змогли ефективно донести свою позицію, або вірні під керівництвом Онуфрія просто набагато краще розуміють динаміку ситуації. Однак все більш очевидним стає те, що статус Української православної церкви буде піднятий на другому етапі переговорів.

Російська сторона вже порушила це питання, говорячи про «переслідування» так званої «канонічної» православної церкви і посилаючись на проблеми релігійної свободи. Як уже зазначалося, вони добре обізнані в цій стратегії.

Основним завданням зараз є збереження єдності серед православних вірян і запобігання подальшому розколу. Залишається питання, чи зможуть загоїтися рани в глобальній православній родині, чи цей розкол стане постійним.

Теги: