Дитина формується на основі того середовища, яке її оточує. Те, що в неї було закладено батьками, згодом дасть свої плоди, добрі чи погані. Тому важливо дітей виховувати правильно, виховувати для Бога, щоб вони у своїх майбутніх взаєминах з іншими людьми поводилися правильно і робили правильний вибір. Про це говоримо із сестрою Христофорою Буштин, Головою Комісії у справах освіти та виховання УГКЦ.

«Насправді дитина до 6 років формується на основі соціального середовища, тобто, родини, яка її оточує. Тобто, вона бере приклад від батьків. І почуття образи… дитина набуває у взаємодії. Тому найважливіше є оце здорове сімейне спілкування…»

«Очевидно, що вже з такого дуже-дуже юного віку, як три роки, коли дитина починає казати: «я  сама», потрібно розширювати оцю межу. Потрібно дозволяти дитині, з одного боку, самостійно робити щось, а з другого – теж і брати відповідальність. Тобто, доручати їй певні обов’язки. І також показувати причинно-наслідкові звязки»

«Кожен із нас є відповідальний  за себе. Коли нам минає 18-20-25 років, це ми вже відповідальні за те, як ми живемо, яка якість стосунків у нас. І, звичайно, ми завжди можемо це перепрацювати: слухаючи Боже Слово, просячи Бога  [прийти] в нашу почуттєву сферу, працюючи з психологами, християнськими фахівцями… Ми можемо перепрацювати всі свої дитячі рани, можливо, навіть якісь афірмації, які ми неправильно засвоїли…»

 

«Насправді це не тільки [діти] винні батькам. Це батьки винні дітям. Те, що вони дали їм життя – це їхнє добровільне рішення. Те, що вони їх виховали в той чи інший спосіб. Ну, якщо вони їх егоїстично виховували,  очевидно, що діти будуть егоїстами і надалі.  Я казала колись батькам на одній зустрічі: «Ніколи не говоріть своїй дитині: «Яка ти невихована». Бо це «комплімент» вам самим…»  

 

«Любов жертовна полягає в тому, що я даю, бо я можу дати і хочу. Так, як Господь любить нас. Чому Він любить нас, грішників? Тому що Він може і хоче. І вже, відповідаючи на Його любов, ми віримо, любимо і свідчимо про Його присутність»

 

«… Діти – такі «гості» у батьків. Бог дає цих дітей, Своїх дітей… на виховання. Це таке, можна сказати, доручення місійне, яке отримують батьки від Бога. Тому батьки мають передовсім виховувати дитину для Бога, памятати, що є ще Хтось, Хто доручив їм це…»   

Svitle.org

Теги: