Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Вобщем та же ерунда, что и в РПЦ. раз имя такогото достойного мужа поместили в календарь -значит все его деяния априори становятся богодарованными по водительству Духа Святаго.
ну а дальше у каждого свои расклады: одних канонизируют именно для того, чтобы подчеркнуть важность какойто идеи,озвученной этим человеком (очень хорошо прослежиается это на примере архиеп.Серафима Соболева), в уста других авторитетных лиц вкладывают слова, которые надо потом поместить на транспарант (как с Лаврентием Черниговским о триединой Руси), ну а ктото боится того,что сей достойный носитель нимба говорил такое, что сейчас не в мейнстриме -значит это надо затушевать ...
проблема не решается по сути, все играются в канонизации и прочие ....ции
ну не чорниць, а черниць
обычно люди сами себе придумывают то,над чем потом смеются ![]()
Особенно повесилоло "чорниць", хорошо хоть не "брусник" )))
Викариатства? В УПЦ МП их всего шесть, а не 20+ как здесь указано. Вышгородское, Ирпенское, Боярское ... - нету таких викариатств. А вот три в городе Киеве вообще здесь опущены. В КП и УАПЦ викариатств также нету.
По саттистике - это вообще полный виртуальный п...ц. И это перепечатывает оф. сайт УПЦ! П...ц
с юридической точки зрения -да, глупости.
но так жили целое тысячелетие. с одной стороны восхваляли римскую кафедру,где (как в столице языческой империи) было ооочень много христиан и очень многие из них мученически погибли. разумеется, начиная с Павла и Петра.
с другой стороны улыбаясь в сторону Рима восточные епископы всё время подчёркивали, что римский епископ лишь первый среди равных. когда чтото случалось , то оиженный совими братьями бежал жаловаться в Рим. те же Златоуст и Афанасий это делали. но они делали это хотя бы по причине того, что римская кафедра лишь номинально числилась за Византией. реально на этих землях императорская власть была чисто декоративной. и потому насилие византийской госвласти не могло повлиять на мнение римского епископа.а все остальные церковные центры,авторитетные, были либо под властью Византии либо ушли в небытие. Церковный Рим скоро сам стал центром гос власти(в отличие от Востока, где госвласть сама прижимала к ногтю власть церковную. ну и наоборот: угодное императору решение принималось собором, а все несогласные с решением ЦЕРКОВНОГО собора объявлялись ГОСУДАРСТВЕННЫМИ преступниками с понесением наказания).
так и получилось- в церковный Рим шли с апелляциями хотя бы потому, что не боялись государственной руки, а шли просто потому что это авторитетная кафедра. самая, что ни есть,православная. но никто и нигде из восточных отцов не говорил, что Рим церковный имеет какие либо права над другими территориями. это отражено и в каноническом праве Вселенских соборов (первых 7 штук) и в постоянном желании константинопольских патриархов оторвать от римской кафедры куски побольше.
как вот это насчёт КГБ задолбало....
https://ru.wikipedia.org/wiki/Григорьев,_Александр_Андреевич
https://neva.versia.ru/grigorev
под именем отца Александра -это как? это приклеены усы и борода и всё? или он службы служил? или его +Алексий рукоположил и через него шла агентурная связь -напрямую от третьего лица в Синоде?
а дальше предложили работу на повышение -рясу снял и надел китель генерал-лейтенанта? ну так карикатуры 1920х годов о митр.Сергии Страгородском ,изображённом в рясе поверх генеральского мундира, очень даже недалеки от реальности.
кто у нас там вбл в Синоде РПЦ 1950х-1990м? Один филарет? нет?
а ну ка кто ещё?
Филарет, по крайней мере, честно говорил о том, что ни единый от епископов не мог уклониться от общения с органами. По самым примитивным вопросам он должен был согласовывать свои действия с органами, минимум -с Советом по делам религии при совмине, председателем которого были в основном офицеры/генералы КГБ либо напямую с КГБ, если речь шла о контактах с зарубежьем либо фигурами синодального уровня.
Лишь отдельные лица при таких встречах твёрдо говорили о том, что не будут ничего делать по указке органов. Таких лиц отправляли на покой пораньше а перед этим держали гдето в захолустье без права служения. таким был, например архиеп. Павел Голышев, которого не допустили к Поместному собору 1971го года "по причине болезни", а потом через Синод выгнали нафиг. а управделами патриархии архиеп.Алексий Ридигер всячески помогал этому процессу.
ну при чём тут Филарет? остальные были святыми или (хотя бы) не касались к этой деятельности?????
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
К’єтійський документ
То Ви за те, щоб відновити апеляційну юрисдикцію папи?