Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
те, що ви пишете називається маніпуляція фактами і домисли. Давайте розберемося спокійно. Що було раніше курка чи яйце. православні кажуть курка, хоча не церковна людина скаже яйце. Що раніше святість чи канонізація. Православні скажуть святість. Хоча нецерковна людина скаже - канонізація.
Наступне питання чи може людина стати святою після смерті. Відповідь правосланих - ні. Спасаються при житті. Отже дивимося на Філарета, навіть якщо відкунути його політичні чи інші погляди, реально зараз православні страждають, їх б"ють, калічать, обмежують в правах через його прихильників, дії яких він схвалює і не забороняє. Тож якщо до смерті він не покається, то буде однозначно в пеклі. І якщо колись з якихось дивних причин його канонізують, його потойбічну участь це не змінить ніяк
- Сьогодні, поки ми домовлялись про це інтерв’ю, ти мені написала, що цілий день займалась тим, що пояснювала журналістам, чому не можна називати Фестиваль рівності гей-парадом. Розкажи тепер і нашим читачам, чому це не гей-парад, і в чому різниця.
- Я сьогодні подумала, що треба зробити глосарій і відправити його всім запорізьким журналістам, щоб вони такого не писали. Давай почнемо з того, що Фестиваль рівності – це не хода і не марш, це соціокультурний захід. Він має на меті говорити про проблеми певних суспільних груп, які стикаються з проявами дискримінації – переселенців, ромів, ЛГБТ-спільноти, людей з обмеженою мобільністю. Говорити засобами мистецькими та на відкритих дискусіях. Натомість, Марш рівності – це хода на підтримку прав ЛГБТ-людей, яка проходить у Київі в межах міжнародного «Київ-прайду». Як можна подумати, що у єврейському центрі відбудеться марш? Звичайно, таким чином підвищується «клікабельність» новини. Логіка може і зрозуміла, але виникає питання, чи несуть журналісти відповідальність за свої слова, а вони мають її нести. Але дуже приємно, що більшість запорізьких інформаційних сайтів все-таки назвали нашу подію правильно.
- А щодо тих журналістів, які написали про «гей-парад», як ти думаєш – це гонитва за сенсаціями, чи може самі журналісти не розуміють, про що йдеться?
- Гадаю, це бажання розпалити дискусію та, знов ж таки, збільшити кількість відвідувачів сайту. Тому що ненавмисно переплутати фестиваль рівності з гей-парадом – мабуть, дуже важко. В анонсі взагалі не фігурувало слово «парад», там було чітко розписано, що це буде одноденний захід у приміщенні єврейського общинного центру, який включає в себе дискусії, лекції, кінопокази, читки п'єс, фотовиставки і так далі. Як можна було до такого анонсу додати фотографії травесті з іноземних парадів – мені не зрозуміло.Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Патріарх Філарет: «Якби Харківський собор не відбувся, то Українська Церква у складі МП боролася б за автокефалію»