Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Простите меня, грешного, но речь была не о том.
Речь была о зеркале.
От чего люди обычно чтото творят? от желания заработать (для содержания семьи или от сребролюбия) или от избытка сердца. Отметаем второе(ибо вообще это не христианская черта, сребролюбие), да не будет!
Остаётся первое - от избытка сердца глаголят уста или бегают пальцы по клавиатуре.
Почему Вы не допускаете, что вся ота около- и псевдоправославная литература -пишется от избытка сердца? От того самого сердца, которое начитавшись синодального перевода о боязни уклониться от простоты во Христе - считает своим долгом быть тупыми, необразованными, дикими. Помнится, ещё Григорий Богослов (или не он. не, наверное точно он) говорил о своих современниках: идёшь по рынку, хочешь купить мяса -а тут тебе говорят о рождении Предвечного, идёшь в булочную за хлебом -а тут тебе о Троице.
У греков была база, серьёзная, относительно которой могла развиваться богословская мысль.
А здесь, со времён Кирика Новгородца, страшное невежество, по сути -язычество, которое так и не смогли одолеть за 1025 лет по известной дате.
но..речь была о том, что если рассматривать Ваши произведения как статью для сельского приходского журнала в 2 страницы - она того стОит. Со времён Юлии Коминко (и даже до неё) у нас любили на ПвУ печатать слезливые житейские истории (чтобы до чувство достало). Голова же при этом совершенно не должна была работать.
А работать она должна. и если человек, от избытка сердца пишет не один десяток статей и материалов о церковной жизни -то надо бы поработать над богословскими тонкостями этих самых материалов. потому что можно скатиться доуровня тех самых критикуемых Вами персонажей вроде Нилуса и иже с ним. Где под вроде бы красивым лубком таятся ереси и невежества. Оно Вам надо?
И когда на религиозную тему пишет обычный светский журналист и там куча ляпов, я для себя думаю: или редакция сделала заказ на такой материал или у человека возникла потребность отличиться. Но базы нет, слова каверкаются, идеи путаются...Написали, издали (обычно к какойто дате или событию) и забыли. И дальше про экономику, войну...
Но когда не весьма корректные тексты издаёт человек вполне церковный, борющийся своими текстами с невежеством -будьте там любезны, милостивый государь, чуть получше со совими текстами поработайте. Это просто режет ухо.
Ничего личного.
Ну и напоследок: если Вы реально (в чём я принципиально сомневаюсь)) считаете, что Ваши тексты не заслуживают прочтения - не пишите больше ничего. А если хотите, чтобы их читали -будьте готовы к тому, что они не всем понравятся. Елей -он на полиелее, всем на лоб хватит. А если что по существу - так будьте любезны и сами соответствовать.
уж не его ли это высокопреосвященство Александер? ![]()
братались с Евстратием, по Лаврам кофий пили...разные слухи (и не слухи) ходили на сей счёт.
+Саша долго и упорно (через СМИ и мимо СМИ) боролся за свободу своих действий. Но БМВ слабел на глазах, а в КП произошёл определённый шухер и патріаршим намісником назначили Епифания, оставив Зоре место обычного прессекретаря.
чтото не сложилось в консерватории. А +Саша запел про необходимость полной автокефалии, но уже исключительно на базе УПЦ.
Tim,
Здрастуйте. Не дивлячись на Ваш обширний і емоційний коментар, вимушений Вас розчарувати. нігде я не заявляв себе "спеціалістом" чи "богословом", тим більше не претендував на "богодухновенність". Тобто я не спеціаліст і дипломів спеціаліста в мене нема, тому й дійсно ніякої наукової цінності мої тексти не несуть. Тобто Ви праві на рахунок моєї некомпетентності і поганенькому стилю нпаисання. Але Ви не можете запречувати права простим малоосвіченим прихожанам Церкви писати про те, що дрорго для їх серця. Тема статті не Причастя і Сповідь, а церковне безкультуря, я не займаю Вами заявлену позицію і не протставляю Причастя і Сповідь.А наглошую на тому факті, що людина часто своє безкультуря прикриває обрядністю, і саме Таїнство Причастя сприймає як обряд, тобто без сердечного покаяння приходить до Таїнств. З цього розпочинається стаття. Ось цитата з моєї статті "Отці Птріоти", яку Ви приділяючи стільки уваги моїм текстам, чого не заслуговую і мені шкода що Ви вимушені стільки витрачати на це часу, не помітили: ""Кому дорог Христос, тот не отойдет от Чаши, несмотря на любые социально-политические потрясения"". От про ці соціално-політичні виміри в релігії, які перешкоджають нормальному церковному життю, я й пишу щоразу. Дякую
ой....каждый раз читаешь эти медоточащие многостраничные опусы этого автора и думаешь - графоман ну просто Духом Святым движим человек сей.
но в фильме "Остров" Лунгина я не помню персонажа, который бы причащался каждую неделю и строил храм. Значит, автор сей словесный оборот придумал специально, чтобы противопоставить образ юродивого (во многом взятый из жития одного киевского подвижника) некоему обобщённому любителю " попричащаться и построиться".
Как говорил +Филарет Зверев: мне тут вот приводят пример- Мария Египетская приобщалась пару раз за жизнь и в сонме святых. подождите-подождите. Так вы во время молитвы тоже на метр от земли поднимаетесь? Нет?! Чтото я таких давно не видел. Так вот сначала начните подниматься, а потом будем говорить о примере преподобной Марии.
И вообще: жизнь настоящего хроистианина должна делиться на две части: причащение и подготовка к следующему причащению. Когда челвоек будет работать над собой, рассматривая и корректируя свою жизнь по слову Божию. Разумеется, с помощью Бога.
Далеко не всем дано такое покаяние,какое было у Марии и какое , по сути, воспроизведено в этом образе из "Острова".
Но сам факт того,что баснописец специалист по православию пишет подобную туфту - уже о многом говорит: дописался, ради красного словца. Нет человека, который живёт и не согрешит. И нет человека, который бы приобщался безгрешным. И Бог, по своей милости, нас такими принимает. Если мы, при этом, понимаем своё состояние.
Нельзя это противопоставлять. Это нонсенс! И трагедия ,вобщемто, РПЦ (и нынешных церквей в Украине, которые де-факто из РПЦ выросли.)
А вся эта дурь -она от века сего. От сребролюбия и гордости. Я-писатель! Я щас всем напишу о Серафиме, Антонии, Адаме.... а остальные на этом бабло рубят ничтоже сумняся ничтоже бояся.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
"Завдання номер один — демонтаж Московської патріархії. Бо це — явний ворог українського"