Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Согласно ст.5 Закона України "Про свободу совісті та релігійні організації" государство : "бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству."
В связи с этим автору поданного материала полезно бы разобраться и понять - что с юридической точки зрения означает "бере до відома і поважає"? Следует ли государственному чиновнику повесить эти "внутрішні настанови релігійних організацій" в рамочке на стене или сделать еще что-то? После этого автору следует самому прочесть "внутрішні настанови релігійних організацій" и там он может узнать что, оказывается, верующие всех христианских церквей Украины считают что ни они ни вообще никто и никогда из верующих не создавал эти организации. По их мнению они созданы Богом и попытки определить соответствуют ли эти образования человеческому "чинному законодавству" бессмысленны. Ну а образование и существование приходов по каноническому или церковному праву, т.е. по "внутрішніх настановах" всех христианских церквей противоречит гражданскому праву Украины. И что тогда мы будем делать с этим "бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій"?
Почтенный Каноник!
Благодарю за обстоятельный ответ!
1. К сожалению, вынужден с вами не согласиться. В «православных» кругах существуют радикальные, причем, БОГОСЛОВСКИ ОФОРМЛЕНННЫЕ, формы антиклерикализма. Многие из антиклерикалов воспитаны на полупротестантских представлениях о Священстве прот.Н.Афанасьева. Мне приходилось сталкиваться с такой агрессивной формой секуляризации сознания многих «православных антиклерикалов», что я до сих пор не могу придти в себя от увиденного в их духовной жизни хаоса...
2. Скажите, что вы предпочтете из двух вариантов: А плохой священник и богослужение (а значит, возможность ППРИЧАЩАТЬСЯ ХРИСТУ). Б. кружок «идеальных святых», но без священника (а значит, без Евхаристии и других Таинств)? Вы понимаете, что уже слова про «слепую и автоматичную действительность Таинств» выдает в вас протестантские мысли? Таинства ДЕЙСТВИТЕЛЬНО действуют исключительно в силу совершения их, но СПАСЕНИЕ они доставляют тому, кто принимает их с верою, любовью и благочестием. В противном случае перед нами только туман донатизма и протестантизма.
Замечу так же, что разговор про НЕДОЙСТОЙНОЕ ПРИЧАСТИЕ как раз и возможен ТОЛЬКО В ТОМ СЛУЧАЕ, если причастие – ДАЖЕ НЕДОСТОЙНОЕ – все равно является Таинством! А иначе, за что меня наказывать? Вот представьте, что вы выпили вина и съели хлеба – разве это мистическое преступление? И вот если эти Хлеб и Чаша НЕПРЕМЕННО преложились в Тело и Кровь Христа, тогда да – недостойное причастие является грехом.
**Хіба не здібні керівники та не дуже обізнані у богослів"ї люди після хіротонії автоматично стають вмілими керівниками та визначними богословами й вчителями?***
Разумеется, нет! Но (!) именно в руках этих деревенских свинопасов и ГАЛИЛЕЙСКИХ РЫБАКОВ (которые в психологии и пастырстве тоже мало что понимали) Христос СОСРЕДДОТОЧИЛ духовные силы и власть. Это – камень преткновения, о который надо не преткнуться…
**Як на мене, то богослов "піджачник" (як Ви кажете), який адекватно подає православне віровчення та погляд на сучасні виклики, в учительному плані цілком може стояти вище ієрарха, який несе нісенітниці**
Вот это и есть чистейший протестантизм! Богослов-пиджачник не имеет УЧИТЕЛЬСКОГО статуса, но он может оказывать помощь только БРАТСКУЮ – как равный равным. Поймите эту разницу.
<!--[if gte mso 9]> Normal 0 false false false RU X-NONE HE MicrosoftInternetExplorer4 <!--[if gte mso 9]> <!--[if gte mso 10]> /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman","serif";}Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Митрополит Онуфрий пытается ограничить юридическую деятельность парафий
В который раз – позиция Митрополита вызывает уважение. Сложно угадать истинные намерения, но может таким образом УПЦ первая начнет правильные отношения с государством, которое называет себя «светским». Правильные отношения – это значит без подтанцовки государству в ожидании будущих преференций, в ожидании того что именно эта церковь будет признана настоящей украинской со всеми вытекающими материальными и не только обстоятельствами…
Ведь те, кто в таком ожидании, закрывают глаза на многие уродливые моменты в отношениях с государством. На то, что законодатель в стране с провозглашенным отделением церкви от государства, создал гибридный религиозный закон, в котором попытался соединить право с неправовым явлением, светское право с каноническим. Такой законодатель – это не законодатель, такое право – это не право и, продолжая эту цепочку, можем задаться вопросом – что это за государство производящее таких избирателей и законодателей. Названия этому нет, разве что подходящий термин из философии – симулякр. Это может быть и названием и приговором.
Пляски церкви с таким государством могут быть опасны для истинно верующих. Ведь церковь для них все и уступки церкви такому лживому государству погубят и церковь и верующих.
И, как я писал, не зная истинных намерений Митрополита, можно угадать их или подсказать ему – поступать только согласно канонам. В ситуации, когда его церковь в силу разных причин стала критикуемой и, возможно, в некоторых регионах гонимой – этим и воспользоваться. Гонимая вера всегда более «ценна», значима и вызывает сочувствие. Тем более что существующие и будущие конфликты неразрешимы не только из-за позиции некоторых властей, но и не разрешаемые гибридным законом. По канонам – никаких компромиссов с теми, кого твоя вера считает «раскольниками»; никаких компромиссов с властью, никаких шатаний и самодеятельности приходов в канонических вопросах и в отношениях с властями – все только через епархиальный центр. Безусловно здесь автор прав – это противоречит статусу прихода как юридическому лицу частного права. Но церковь это не общественный институт и верующие туда приходят не для защиты своих гражданских прав. Кому не нравится – читай Конституцию и переходи ЕДИНОЛИЧНО в другую организацию или создавай свою.