Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

4592
Юрій Чорноморець [профіль]

Мага - Ви праві, тут у статті повно довільних тверджень. Що прикольно.
З одного боку о. О. Гірник публікує цілу статтю про те, чому укр націоналізм софрмувався без опори на хр-во і думає де церква що проспала, а з іншої - ха-ха: всі невідривні. Бо так сказав дослідник! Ось це ті хвороби довільних суджень, які Соломія Павличко гарно лікувала - прижіганієм каленим железом!

4591
Mara [профіль]

"Ідеологи українського націоналізму завжди наголошували, що націоналізм є невідривним від християнства". - хто ці ідеологи? Іван Франко, наприклад, не ототожнював релігію з національною ідеєю українського народу.

4590
Микулич [профіль]

Ну вы, "Братчик", загнули...
"Філарет вважає що історична міссія Укр. Церкви - бути відкритою до секулярного і глобалізованого Заходу і якось нести туди православну духовність, протистояти апостасії в межах всього християнства, боротися разом з усім світом".
Где же вы такое вычитали, интересно?
У Филарета миссия - "боротыся разом з усим свитом" против кого, как думаете? Ну конечно же, против Москвы. Помню, как в 2008 г. Филарет и его блюдолизы собирали деньги для "мирных грузин, пострадавших от русской агрессии". Получается, что осетины - это не люди, это не пострадавшие, а только невинные грузины? Налицо - политика двойных стандартов.
Какое-то внутреннее раздвоение в УПЦ-КП происходит: в западных областях архиереи УПЦ-КП Евсевий Ровенский, Михаил Луцкий, Иов Тернопольский, Даниил Черновицкий - ярые националисты, сотрудничают со "Свободой" или с националистической партией В. Кириленко, по спискам которых их доверенные лица-священники, а также епископ одного прихода Павел Теребовлянский недавно стали депутатами местных советов, эти архиереи постоянно озвучивают в своих проповедях антироссийские лозунги, а в восточных и южных областях филаретовские владыки - какие-то "промосковские", некоторые из них даже склонны к сотрудничеству с регионалами.
А что видим в столице? Филарет (Денисенко), я так считаю, построил "русский мир" на Пушкинской, 36. В частности, у него там работают и живут по крайней мере три русские женщины, о чём я достаточно подробно рассказывал в предыдущем комментарии.
Налицо - определённое приспособленчество, хамелеонство (как говорится - "куда ветер веет"). Давайте посмотрим: в западных областях во всех храмах УПЦ-КП перешли на украинский язык и даже всю церковнославянскую богослужебную литературу давным-давно изъяли из храмов. Более того - в Волынской, Ровенской. Тернопольской областях даже меняют названия храмов, освящённых ранее "москалями" в честь Казанской иконы, Александра Невского, Серафима Саровского и других "московских" святых, переосвящая престолы в честь других, "украинских" праздников (знаю более десяти таких случаев).
Но в то же время на востоке или на юге Украины невозможно найти храм УПЦ-КП, где служилось бы по-украински, там везде служится по-церковнославянски, проповеди произносятся по-русски, и везде подчёркивается, что с РПЦ их ничего, кроме названия, не разделяет...
А как же тогда идеи Филарета относительно пробуждения национально-церковного сознания украинского народа, относительно возрождения идеи поместности украинской церкви, относительно украинизации богослужений? Получается, что всё это была обыкновенная политическая демагогия, направленная на то, чтобы сталкивать лбами на этой почве православных в западных областях? (Ну и получать от этого личную выгоду, естественно).

4589
Юрій Чорноморець [профіль]

Чому? Бо народ мало вже ходить ыконам поклонятися, а в Покровському хоч якийсь невелийи наплив таки був. ТУт справа арифметична.

4588
webpadre [профіль]

Я служу в цьому храмі. Про причини, чому змінили програму, не знаємо. Навряд чи це україномовність. Не треба роздувати полум"я там, де його немає.

4587
Братчик [профіль]

Уважно прочитав статтю Тараса. Дійсно гарна стаття, автор, здається викладач логіки, вдало і чітко-концептуально описав сприйняття вчення РПЦ про рус. мір. всередині РПЦ. Дійсно історично массово ніколи не було якогось ідеального абстрактного християнства. На Заході практично з початку середньовіччя розвивався "папізм" а на Сході - грецький світ, потім русЬкий, сербський, болгарський, московський (який патр. Кирило уперто називає рускім міром). Починаючи з 13 ст., паралельно процесу українського націєтворення, спостерігався розвиток і українського світу. Оцінювати не хочеться.

Абсолютно неприемлемой является позиция некоторых «православных», которые бессовестно извращают мысли и слова Патриарха, навешивают лживые и провокационные ярлыки, беспардонно хамят, обвиняют Святейшего, РПЦ и все Православие в глупости, империализме, шовинизме, национализме, ереси этнофилетизма и прочем абсурде. В их случае мы фактически имеем дело с грехом хулы на Патриарха, РПЦ и всю Православную Церковь

- ну що ж дійсно є люди, що так вважають, на Заході є християни яким папізм не подобається... Ось я, особисто, підтримую богословську думку, що коли, на певному історичному етапі, на певній території, християнство реально опускається в нравственному сенсі нище певної межі, то промислом Божим воно нищиться. Бо коли вже не може "свідчити" то хоча б не "позорило". Це вдбулося з Візантією, зараз відбувається з Росією, Європою, де іслам, хоча і нищий в духовному сенсі за християнство, швидко набирає силу.

До речі, цікаво ще окреслити відмінності між концепціями відносно глобальних завдань Української Церкви у патріарха Філарета і рус. міра (включно з УПЦ МП як його частиною) патр. Кирила. Філарет вважає що історична міссія Укр. Церкви - бути відкритою до секулярного і глобалізованого Заходу і якось нести туди православну духовність, протистояти апостасії в межах всього християнства, боротися разом з усім світом. Патр. Кирило навпаки пропагандує певну геополітичну ізоляцію в межах "рус. міра". Протиставляє свою русміровскую "цивілізацію добра" західній "цивілізації зла". Причому протиставляє не по лінії православіє-інославіє, а більше по лінії рус. культура і політика - західна кулькура і політика (ЄС, НАТО, Америка і т.д), тобто протиставляє і ЄЕсівській Геції, Кіпру, Болгарії, Румунії і т.д. Тобто окремо "русміровці" хочуть .. Молдову ще включають, а от Румунію вже ні - хай загнивають окремо.. разом з НАТО і ЄС.

4586
Sergii Bortnyk [профіль]

Сумніваюсь я, що причина в україномовності богослужінь. Якщо ж так, то проблеми з головою в організаторів добрячі.

4585
Юрій Чорноморець [профіль]

О. Олег!
Відкрийте видання - там на цій 326 сторінці мова йде як раз про ставлення до фашизму. Що було засудження, але нерішуче. Цікаво, що Шептицький більш рішуче засуджував, ніж папи Пій 11 і Пій 12. Це дуже цікаво. При тому, що і папи, і Шептицький при виборі комунізм чи фашизм - вважали однаково, що комунізм є злом більшим.
https://theology.in.ua/ua/bp/theologia/practical/social/38706/

Взагалі ця тема дуже цікава. Настільки Свобода дійсно відмовляється від свого фашизму. Наскільки вона рухається до солідаризму від тоталітаризму? Наскільки логіка захисту прав народу стає переважаючою над тоталітарщиною?
Наскільки взагалі є точки дотику не на рівні відчуттів та емоцій, а на рівні думки та вчення між соціальною доктриною і Свободою. І здається при всій безнадійності справи все-таки єдність вимоги порядку (про що писав Г. Коваленко) таки залишаєтсья важливою сполучною ланкою.
Все це дуже важливо. Бо альтернатив мало.
Стаття Загребельного - гарний крок в дискусії. І вже навіть у мене зявляється бажання висловитися. :)

А фашизм чи квазіфашизм руссвіту - це взагалі окрема тема. Дуже цікава. Теоретично. Про це дійсно майже ніхто не пише. Здається, що люди вже забули що написано в "Звичайному фашизмі".

4584
Oleh Hirnyk [профіль]

Ю.ЧОРНОМОРЦЮ. Папа все вірно сказав. "Саме в минулому столітті вона (Церква) була покликана виражати спротив проти великих диктатур". Тому відкритим залишається питання ставлення 1932-1933 рр. Ватикану до Голодомору. Чому Ватикан тоді мовчав? Як відомо, після Голодомору відбувся геноцид євреїв. Сьогоднішні ліберали, або "політичні екуменісти" також мовчать, бо Іларіон Алфєєв годує папу обіцянками про скору зустріч. І тоді молода більшовицька дипломатія годувала Ватикан обіцянками, і не лише обіцянками, а може й хлібом і масельцем із українських степів.
Греко-католиків утотожнють з тоталітарними ідеологіями, в той час коли "благочестивий" народ "сваятої русі" побожно хреститься перед іконою Сталіна у Києво-Печерській Лаврі. У Ватикані ж знову роблять вигляд, що все гаразд, нічого не сталося, на бачать за" Русскім міром" чергової тоталітарної ідеології з виразним нацистським присмаком.

Що тсосується статті Загребельного. В черговий раз переконався, що українським церквам не слід було пхатися у політику. Кожен, хто з"явився в шоу "Шустера", "Кісільова", автоматично стає симулякром. Власне туди пускають лише симулякрів.

4583
Микулич [профіль]

Поскольку затронутая мною тема вызвала интерес, я её продолжу.
Филарет (Денисенко), я так считаю, построил "русский мир" на Пушкинской, 36. В частности, у него там работают и живут по крайней мере три русские женщины: экономша Киевской Патриархии игуменья Варвара (в миру Вера Сергеевна Боронина), а также её помощницы Анна Евгеньевна Лякина и Анна Ивановна Зимина. Украинским языком они совершенно не владеют. Могут бесцеремонно наорать на любого священника из тех, кто приходит туда по различным делам. И, что важно - Филарет с ними общается ВСЕГДА ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО на русском языке.
Кстати, его названная сестра - Евгения Родионова также "щирой украинкой" была. Помню, как она в 1980-ых гг. во время очередной размолвки с Филаретом приходила во Владимирский собор, во Флоровский монастырь, и показывала всем своего маленького сына, копию своего отца, громко приговаривая духовным лицам и прихожанам: "Вы же видите, чей это ребёнок? Видите?!" У кого-то её слова вызывали смех, а кого-то даже на слёзы пробивало... Вряд ли это была "подстава", ведь слишком уж естественно всё это выглядело.
Вскоре после сего случая митрополит вынужден был примириться с ней, вернуть её к себе на Пушкинскую. С тех пор "душой" митрополичьего дома на Пушкинской, 36 были трое человек: митрополит, Евгения и матушка Варвара - две исконно русские "названные сестры".
Вот такой вам отец-основатель "национальной поместной церкви".
Мною в предыдущем комментарии был пропущен ещё один русский архиерей УПЦ-КП - епископ Донецкий Сергий (Горобцов). В его епархии тоже на ведущих ролях "щирые украинцы" - архимандриты Гавриил (Саютин) и Павел (Маслеев), прот. Василий Постников, и другие. Сайт его - исключительно на русском языке.
Вот такая вот "щирая" украинская "национальная поместная" церковь.

4582
Юрій Чорноморець [профіль]

Я клиническим анализом не занимаюсь. Попросите мельника.
Потому что если я начну - от этого тарасика, а заодно и от многих - в том числе ваших писаний - вообще ничего не останеться. Но я себя сдерживаю. ВОт разве что тянутьсмя руки проанализировать речи патриарха. Но может Бог услышит мои молитвы и кто-то без меня это сделает!

ТАк что читайте Бердяева. Я лично считаю, что почти все его книги - Это ересь и ошибки.
А вот "Истоки и смысл русского комунизма" + "Филсоофия истории"+"Мировозрение Достоевского" - это все верно, все супер. Читайте - и все станет ясно.

4581
Sergii Bortnyk [профіль]

Досить цікаво. Якщо дійсно "не збігаються «православний проект» і християнство", то це дуже сумно. Але можливо, ми більше чуємо тих, хто кричить.

4580
ПРАВОСЛАВНЫЙ [профіль]

Черноморцу

учение патриарха заранее разгромлено например в книге Бердяева "Смысл и истоки русского коммунизма".

Бердяев не богослов и его философия пронизана кучей еретических мыслей.
Вы, "добродію" на пальцах нам, плиз, поясните БОГОСЛОВСКУЮ несостоятельность изложенных Борозенцом аргументов.

4579
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

Юрий Черноморец поднял сложные вопросы теологии. Удивляюсь сколько и как он трудится. Но, в его словах видно, что он имеет в виду всего лишь христианскую теологию, да и то, в ее свято-отеческом срезе, да еще с национальными обертонами. Это несколько сужает его духовный спектр, его богословский взгляд на мир и дает предпосылки на понижение, или вернее будет сказать - на ограничение, сужение. Между тем как теология в нынешнем глобальном мире должна масштабно охватывать все религиозные искания человечества. Ведь не секрет, что христианство перегорело в Европе.Увы, но это так. Перед нами в перспективе стоит (маячит) религиозный синкретизм. Духовные искания современного человека разнопланово и разновекторно, и увы, нам, узкому кружку богословствующих, приходится волей неволей бежать за ним(человечеством). Они, эти искания можно сказать, хаотичны и устремлены сегодня не только на ислам, но также и на буддийский восток, даосский Китай и прочие страны. Богословие нужно брать в сумме религиозных традиций мира, только тогда перед нами вырисуется более менее ясная картина на перспективу… Богословие в учебных заведениях на сегодня уже не может быть только христианским, но общемировым религиозным. Только так уже будет ощущаться его масштабность... Не, знаю может быть я ошибаюсь. Дай Бог, чтоб ошибся…

4578
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Возможно именно сейчас, когда уже достаточно открытой информации, Сандею необходимо сказать: «Да, это было».
Он не может так сказать. А Янукович может. Потому что Янукович за свои ошибки молодости уже отсидел. А признание Сандея - по сути признание в том, в чем его обвиняют: в мошенничестве, подделке документов и организации преступной группировки. Общество не имеет права просто так принять его покаяние и простить, потому что это - уголовные преступления на сотни миллионов долларов.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...