Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

4067
polak [профіль]

"Русский"- це навіть не етнічний. Це стан душі, коли хочеться всих "ощасливити". Цим перехворіло багато народів. Пройде це і в росіян.

4066
polak [профіль]

Тож досить було виявити національно-політичну шану до українців, щоб багато хто з них повірив владі.Український варіант сайту Патріархії РПЦ- це з тієї ж опери.


4065
polak [профіль]

Я наприклад, розрізняю три види канонізації; дійсна, коли канонізують дійсно св*яту людину, політична- коли св*ятим роблять заради політичної доцільності, і т.з. "комерційна;- коли для збільшення кількості паломників, монастир або храм, намагаються "заиметь" свого св*ятого.

4064
polak [профіль]

Від того, що шановному Юрію не подобаються Достоєвський і Толстой, вони не стануть менш великими. Але те, що вони великі не значить, що ми не повинні вивчати своїх, не менш визначних письменників. І при цьому не варто забувати, що українська література була поставлена в більш невигідне становище, ніж російська. По суті, якщо ти пишеш на російській мові- то ти вже "русский писатель", будь ти чи українець, чи єврей.

4063
polak [профіль]

Гарна стаття. Особливо згоден, що Православна церква і виникла, і завжди існувала як державна церква. І тому навіть у радянські часи, намагалася прислужитися безбожній владі. Можливо, що вся проблема в устрої церкви? А відносно месіонерства, то яка може бути проповідь інославним, чи атеістам, коли навіть ті хто воцерковнився зовсім не чують живого слова в храмі, а тільки незрозумілу мову. to Ensiat- Скажіть, щоб ви робили, коли б дізналися, що друг , якому ви довіряли замислив недобре проти вашої сім*ї? Ви і далі вважали б його своїм другом?

4062
Аввакум Петров [профіль]

Да бывший царь пусть себе висит, кому он мешает?. А вот канонизацию еп.Исидора Колоколова я РПЦ МП простить не могу.

4060
Могилко [профіль]

Ни один из кенийских писателей не может сравниться с Шекспиром. Поэтому Кения должна и далее преюывать протекторатом Великобритании... 1960-ые годы. Классика колониальной риторики. Ничего нового.... Зачем при этом говорить об оптике, соотношениии "малых" и "великих" культур, которые на поверку меняются местами и прочее. Просто мы проиграли войну. И теперь, по сталинским законам, над нами ГЛУМЯТСЯ. Печалуюсь, что в эту жуткую дихотоимию ГЛМУЛЕНИЯ кукловоды избирают (обязательно!) еврея и украинца. Кремлевский москаль - торжествует.

4059
Могилко [профіль]

А я об одном печалуюсь: иконы св. Николая Неимператора Российского и его семьи - это знак лояльности настоятелей парафий УПЦ МП к суещствующему порядку вещей. Никогда не слышал, чтобы в числе первых трех святых, к которым молятся священники, они называли бывщего императора Николая Второго. Ну не было такого. Но в ИХ храмах такая икона - всегда на видном месте. Что это такое?

4057
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

К АВВАКУМУ ПЕТРОВУ слово... Канонизация святых - человеческое предприятие и в зависимости от коньюнктуры, политического веяния времени, святых, то возвеличивают, то забыват. Вспомним, как Анну Кашинскую аж два раза!!, то деканонизировали, то опять повторно канонизировали. Так, что наглядно видна человеческая природа всех этих прославлений...
Надобно на земле жить свято, и будет Бог, творящий мир на высотах своих, давать людям достойно живущим по вере эту святость как радость. Но, видимые канонизации и деканонизации это, помним, наше сугубо людское деяние и не более... архм Аввакум из Кременчуга
"Веровал Авраам Богу и это вменилось ему в праведность" книга Бытие

4056
jarynna [профіль]

Цікаво, чи ж би владика (білорусин) провокував українців і викликав у них почуття відповідальності за життя рідної мови? Бо ж дійсно, якщо якщо ми самі не встанемо на захист мови то (Борони Боже!) Кир Августин стане пророком...

4055
jarynna [профіль]

Друзі! український поет Богдан Ігор Антонич знаний у всьому світі, вірші перекладені на 247 мов, в тому і на японську. Та й Шевченка знають, і Лесю, а про Ліну Костенко сьогодні пишуть дисертації по всій Європі. Це в Україні не вміють шанувати СВОГО!!!А творчість Нечуя Левицького оцінюється на багато вище від Достоєвського...

4054
Братчик [профіль]

Путє
Що значить "інакше нічого не буде"? Філарет адекватна людина і я сумніваюсь що в КП більшість хоче консервувати ізоляцію і на всеправославному рівні множити конфлікти і нищити видимість єдності між помісними Церквами. Точно так само як Вселенський патріарх мав достатньо розуму щоб не визнати КП в умовах коли це призвело б до повного розвалу в Православній Церкві внаслідок дій РПЦ і залежних від неї. РПЦ давно претендує на вселенский статус і адекватних людей у руля там немає. Політична доцільність там головне.
Гундяєв - це не якась випадковість чи несподіванка. Це закономірне уособлення морального стану людей в РПЦ. Його абсолютно свідомо вибрали рускіє. Точно так як януковича чи путіна. Так шо треба не диптихи нові створювати а треба працювати в умовах в які Бог послав. Каже Філарет що в нього 14,5 млн парафіян - значить є де працювати

4053
ПУТЯ [профіль]

Я давно говорив, що спілкування з Чорногорською Церквою необхідне. А за даних умов (Шамбезі+Гундяєв), я вважаю, що пора об’єднуватися в паралельний Диптих взаємовизнаних церков. Інакше нічого не буде.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...