Росія все ще намагається грати по загальноприйнятим правилам у теперішньому світі. І дедалі більше бачить безглуздість цього. Пора йти своїм окремим шляхом. А кому неподобається нехай мовчит тихенько.

Просто закон назвали так, щоб не казали , що держава тоталітарна і нав"язує комусь якусь релігію і її мораль. Перевели стрілки на простих бабусь, які нібито ображаються, а держава просто їх захищає. Не думаю , що автор цього не розуміє.

Не зміг дочитати, але хотів би прокоментувати. Образу почуттів віруючих, не слід розуміти в прямому значенні, що от хтось образився і плаче. Коли вас затримають за те що ви п"єте пиво з пляшки на вулиці, ви підпишете протокол що ви ображали суспільну мораль. Це ж не значить, що хтось пряме плаче від того, що побачив вас з пивом. Але мусить бути порядок. Цим ви подаєте поганий приклад підростаючому поколінню. Суспільство защищає прийняту в себе мораль. Так і тут. На те і були перші 3 століття християнства, що потім християнство перемогло язичництво і ми могли приймати отакі закони.

ксенія,

дякую за добрий відгук. 
хоча ви й не претендуєте на дискусію, можна я Вам все таки, запропоную трохи подумати й порозмовляти на цю тему?  
справа в тому, що те, що Ви кажете - досить близькі мені погляди. але з часом роздивився, що це елементарна звичка, близька до стереотипів, що консервують розвиток свідомості в самому деструктивному смислі.
отже, 
скажіть, будь ласка, свою думку стосовно деталей з Вашого коментаря

1. "Тому що окрім російських видумок там збережена традиція канонічного православ.я..."
що таке ТРАДИЦІЯ канонічного православ"я? 
наскільки традиція є вагомим у спасінні душі?
чи могли б з Євангелія привести приклад про місце і вагу традиції в житті того, хто вірить у Христа?

2. "і нема довіри до КП з його переписом текстів і т.п. Тому ходжу до храму, абстрагуючись від усіх "російських" уточнень." 
що Ви маєте на увазі під переписом текстів? переклад українською?

3. "Мені особисто, більше імпонує рішення очистити УПЦ від "руского міра" та політичної заангажованості, але зберегти все те, що йшло з традиції, особливо слов.янську мову. КП викликає недовіру саме через українську мову, що інколи, здається, політичною заангажованістю лише уже не з російської, а української сторони..."
чи не є це несприйняття укр мови саме тим стереотипом?
я був у Чернівцях і чув, як у канонічній співають румунською й молдавською. 
чому звучання українською викликає несприйняття?
якби якась мова була важливою й такою, що "передає глибокі смисли" (як то кажуть про славянську), то як це співставити з тим, що пишеться в діяніях, що коли Дух Святий зійшов на присутніх, то вони заговорили не тільки на мовах, а й на говірках ("наречиях")? 
уявіть собі, що це означає те, що коли б Дух Святий зійшов не в Єрусалимі а в Києві - то апостоли розмовляли б і мовою гуцулів і всіма десятками закарпатських діалектів...  

Tim,
 
не сразу увидел где тот "denka" ))

Mykola-2211,

Я - не Денис

Tim,
уважаемый Денис. 
кажется, мы с Вами говорим о, немного, разных вещах.
"яко да Царя всех" - относится ко Христу.
я же говорил о том, что князь Владимир не был царём и далее о всех других привнесенных ложных понятиях, которые размывают украинскую национальную идентичность и историческое прошлое. 
и это работает на то, что однажды тот, кто внёс это в тексты - придёт собирать плоды. 
так и случилось. и церковь взяла в этом непосредственное участие. и это плохо.
и вдвойне плохо, что церковь негласно возносит эту ложь на уровень чего-то святого, политику смешивает с чем-то спасительным.
и даже то, что "плохо слышат" или вообще не слышат простые прихожане - особо ревностный в этом деле священник в день выборов напомнит за кого голосовать, впитав из текстов понятия, которые он хорошо знает. с Януковичем, как раз этот маленький процент перевесил. выходит, кровь Небесной сотни и на совести тех, кто агитировал за "православного президента". более того, по наблюдениям, вижу что сознательно или подсознательно многие священники это чувствуют. 
всё остальное (о таинствах и т.д.) - вообще другая тема.  

denka_kds,

вот в этом, по моему мнению, и кроется одна из очень серьёзных проблем. Проблем того населения,которое получило христианство из Византии/Балкан в 9м веке. Греки,как известно (известно хотя бы по словам того же свт.Григория Богослова о темах споров на рынках и т.д. и т.п.) были любители поговорить о высоком. Не о урожае пшеницы а о рождении Нерожденнаго. И это желание восполняли авторы богослужебных текстов.

Очень дико звучит фраза"человек в храме молится, а не учится". Я не стану говорить,что это -ересь, но... Обратимся к апостолу Павлу,который говорил: "Но как призывать Того, в Кого не уверовали? как веровать в Того, о Ком не слыхали? как слышать без проповедующего?". Эра бродячих проповедников канула в Лету ещё до появления Византии. С появлением Византии и лозунга "кто не придёт в храм -тот не друг кесарю" в храмы стало приходить огромное количество людей,вовсе не просвещённых какими либо познаниями о Том,Кому они пришли поклониться и припасть. И эту досадную лакуну заполняни не столько открытием всевозможных факультетов "для  ликвидации неграмотности", сколько ведением в чинопоследования огромного количества назидательных текстов. которые к молитве не имеют ровно никакого отношения. Но которые обучают, просвещают умы и мысли этих новомолитвенников.

 

с какого перепуга тексты лишь сопровождают таинства, если все те тысячи страниц Миней и Триодей вообще ниразу таинств не касаются. НИ ОДНОГО.  Даже если принять во внимание посттриденское католическое богосовие "в Церкив токмо семь Таинств,а всё остальное - обряды" --ну ни при одном Таинстве из числа этих семи нету чтений минейных. Требник,если отбросить все "обряды" и напечатанный 16м кеглем будет состоять максимум из 100-150 страниц. Вдумайтесь!!!!!!

 

Откудова в вечернембогослужении появились Догматики? от желания помолиться?  откуда в вечерне и утрене появились (ныне в обычном приходском чинопоследовании не применяемые) семь назидательных чтений из Отцов?? чтец читает -все его не слушают а молятся? кому и о чём? о избавлении от этого гнусавого читателя? возможно. иногда меня тоже такие молитвенные помыслы посещают но речь не об этом.

задача канона утрени или великого повечерия -неужели просто медитировать под ритмичное чтение? или всётаки -призыв включить свои уши,затем ум и задуматься --нафига это читают? какие выводы из прочтённого я для себя делаю? зачемЦерковь даёт нам этот,читаемый ныне, пример всем нам?

 

поразительно...

это самое скромное и литературное слово,которое я могу здесь применить. В этом и проблема что русмировцев что КП...когда люди приходят в храм только помолиться. но совершенно ничего не слушают из текстов. а потом ,с гордо поднятой хоруговью "Я -православнутый" идут в мир, неся за собой весь тот бред,который и был в этом человеке до его прихода в храм.

увы....

 но плохо не это. плохо вот что

это и так общеизвестная истина. плохо то, что эту реальность теперь пытаются оправдать,придать ей статус аксиомы. "читай, не читай. всё равно никто ничего не поймёт.молиться надо." вместо того,чтобы признать это проблемой и пытаться решать её.

но рпоблемой это не признают. А попытки решать данный вопрос "в лоб" (имею в виду прямой, зачастую топорный, перевод текстов Миней и даже Библии лишь с русскоязычных цсяшных текстов на украинский) не дают того результатат,который озвучивали эти трудники. Не решается это простым переводом "на рідну мову" малопонятных греческих конструкций. Смысл как был неясен так и остался таковым. Нужно либо менять многие словоформы,ужасно привычные нам,подсаженные на привычную музыку. Либо чесно признать,что народ у нас ужасно невежествен и надо срочно чтто с этим делать. а не молиться о упокоении своих ныне живущих врагов под чтение шестопсалмия.... поскольку "где двое или трое соберутся во имя Мое" -несколько иная ситуация, нежели табун ,загнанные в одно стойло

 

Микола, дякую за статтю і дослідження. Тема, звісно, актуальна.Важливо, що є конкретні приклади, чого не вистачає в побутових дискусіях.

виникло бажання поділитися власним баченням можливого поєднання УПЦ  і патріотизму. Я українка. патріотично налаштована і в той час відвідую МП.

Тому що окрім російських видумок там збережена традиція канонічного православ.я...і нема довіри до КП з його переписом текстів і т.п. Тому ходжу до храму, абстрагуючись від усіх "російських" уточнень. Мені особисто, більше імпонує рішення очистити УПЦ від "руского міра" та політичної заангажованості, але зберегти все те, що йшло з традиції, особливо слов.янську мову. КП викликає недовіру саме через українську мову, що інколи, здається, політичною заангажованістю лише уже не з російської, а української сторони... Я не претендую на дискусію, просто моя ОСОБИСТА думка.

Більшість - меншість... - це не важливо
Головне що критична маса або не розуміє різниці між "російським світом" і християнством, або розуміє, але мовчить

В обох випадках це віросповідна зрада 

Mykola-2211,
Я з Вами згоден. але тут мова не "правильну" юрисдикцію, а про самоідентифікацію. мирянам легше: причащайся, де хочеш. а от священнослужителям треба когось поминати за богослужінням. якщо Ви чтець академічного храму, то, мабуть, знаєте, якого єпископа там поминають?

sai,
пане Андрію, коли вже вірити в життя після земного життя, про яке мовить християнство - чи є різниця, до якої юрисдикції належить людина? 
коли подумаю про те, що Бог "приймає" у світлу вічність за "правильну" юрисдикцію - стає смішно. 
і тому, коли православні чубляться за канонічність, при цьому часто чомусь забувається елементарна людяність. і це, на жаль, тільки підтверджує наскільки в церкві (церквах) багато деструктивних, чисто людських нашарувань із жадобою влади, впливу, своєї важливості-винятковості-канонічності, що обгрунтовується правильною юрисдикцією. це не означає, що не має бути порядку в церкві, але і не означає, що саме такий порядок є дечим визначально спасительним, як дехто з канонічних мовить.
тому, важко відповісти мені про свою юрисдикцію. її немає. 
вірніше, моя юрисдикція - совість і сумління. 
про УБА-КаУ - питайте в них :) 

Mykola-2211,
цікаво, якщо не до УПЦ МП, то до якої юрисдикції Ви належите??? а також академічний храм святих Кирила і Мефодія УБА та його причт...

Нет, не в більшості, а там, где русмир превратился в секту. Не перегибайте