Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Хватит ругаться. Поддержите здоровые силы в УПЦ, они там есть, объеденитесь на моральном, психологичесском уровне, если не получается пока на Евхаристичесском.
И делайте что-то. Собирайте конференции, встречайтесь со студентами, преподавателями, воеенными, интелигенцией, со всеми. Доносите идею автокефалии, пойзжайте в Константинополь , Афины, Иерусалим. Дорогу осилит идущий." Борітеся й поборите вам Бог помагає..." А не о соболях будете торочить 5 веков.
В какчистве каго "духовенство взяло участь" - в качестве свадебных генералов или в качестве мебели. С "униатов и раскольников" спрос невелик, эти готовят "падапльоку" под кананичискийе асновы бытийа, а шо жы благадатныйе малчат кагда нарушаются каноны. Например в Правиле 103 Основного закона сказано:
"Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років... Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку... Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента України."
Пятий год полномочий будет в 2019 году, на второй срок его никто ещё не избрал, да и не известно досидит ли этот срок до конца, так что какая такая "Стратегия 2020". Единственное преимущество духовенства перед светскими то, что оно может натянуть головные уборы на уши, чтобы лапша не цеплялась, а остальным обывателям придётся разматывать 60 километров вермишели, 8 из которых быстого приготовления, а на десерт ещё и две дырки от бублика.
Дійсно, не може, бо таким вже є.
Може тільки або вдосконалитися і стати більш пристосованим, або стати відверто агресивним. Агресивним не стане, з міркувань виживання.
А ось фарисейство Паканич відшліфує, і з під колоди буде у міжнародній спільноті покусувати Україну (стіл з якого їсть і тут же… ).Отец Авакум, маргиналналы они прощупывают ситуацию. Они вполне организованы и достаточно глупы. Не удивлюсь, если они, сами тогго не зная, управляются спецслужбой.
Это как в политике, Жириновский,Дугин, сначала говорит, потом смотрят как реагирует мир и общество. Если реакции нет, то то, что раньше было бредом Жириновского, становиться реальностью.
Увы также и в церкви. Сначала иконы Сталина, Грозного, могут появиться и Путина. Смотрят реакцию епископата, священства, народа, если сопротивления нету, или оно небольшое-пойдет и канонизация. Если сопротивление сильное, идею откладывают, а маргиналы ее несут уже по инерции.
Увы, но власть в Росии, смотрит на Церковь, как на инструмент политики, конечно же Российской, и УПЦ , также втянуло в эту Российсую политику.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Дві правди «патріарха» Філарета