Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

42317
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

Князь київський Оскольд був кананізоаний іще у давні часи Русі-України як блаженний мученик за віру Христову, про що є письмова згадка в Іоакимовому літописі (кін. Х - поч. ХІ ст.), що належить перу святителя Іоакима Корсунянина (? - 1030), першого єпископа Новгородського (993 - 1030). 

42316
Чернець [профіль]

Це не меценати, а агенти впливу Московського Кремля та Московської патріархії в УПЦ (МП)... 
А після них скрипка першості передана Вадиму Новінському, резиденту ФСБ РФ та Московської патріархії в УПЦ (МП), головному політичному і фінансовому конролеру..., та опікуну Антонія Паканича... 

42315
нанашко [профіль]

Попри словесне шумовиння чітко видно завдання Москви - обгадити Патріарха Філарета та українське крило УПЦ напередодні виборів Київського митрополита.

42314
Олександр [профіль]

Цитата: Олесь
хоча більшу роль можна би віддати навіть кн. Ользі  ніж  Аскольд
 
 Аскольд перший усвідомив значення християнства для державотворення, за це і розплатився своїм життям. Був підступно убитий Рюриковичами. Вбивство відбулося за допомоги київської дружини Аскольда, яка не могла змиритися з нав’язаними їй принципами християнського життя.

Ольга була простою християнкою і ніякого вкладу в християнський прозелітизм не внесла. Підняли її на щит слави — нащадки Рюриковичів, коли наступила необхідність хоч якось узаконити право на Київський Великокняжий престол. А для цього потрібно було будь-яким чином стерти кров кн. Аскольда, яка багровіла на руках Рюриковичів.

З часом, Ольгу, зрозуміло ніхто розвінчувати не буде, але і надавати нинішню шану — теж мабуть не будуть. Князя Аскольда канонізують, як першого Київського мученика за віру.

42313
Ваня [профіль]

нанашко,
ага, не читал, но осуждаю, да? Судить о книге по оформлению палитурки - это жесть.
Цитата: нанашко
Справжньою науковою сенсацією  стане невдовзі книга Юрія Диби
Палитурка, вероятно, крутая

42312
Олесь [профіль]

тим не менше його роль у становленні Християнства на Русі є найбільшою, тільки тоді відкрито можна було будувати(кн. Ярослав Мудрий) , писати(митр. Іларіон), розвивати(Володимир Мономах) та приумножувати Християнство, хоча більшу роль можна би віддати навіть кн. Ользі  ніж  Аскольду, хоча кожен з них внесли свою лепту в в становленні Християнства

42311
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

Рівноапостольний князь київський Володимир був великим державним діячем Русі-України, за якого християнство було проголошено державною релігією. Але не зважаючи на його великі заслуги в історії вітчизнанного церковного будівництва,  Володимир Великий не був христителем Русі... Початки, поширення християнства на історичних землях Скіфії-Русі-України сягають середини І ст., церковного будівництва - кінця ІІ - початку ІІІ ст., а заснування Руської (Української) Церкви Константинопольським патріархатом відбулось у 862 р. (середина ІХ ст.) за правління блаженного княза київського Оскольда з династії Кия та святого Вселенського патріарха Фотія...

42310
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

Виключно політично-імперське і ординське мислення, без врахування природнього права народів на самовизначення щодо свого державного та церковного будівництва... Прославлення Московського імперіалізму з його минулим ганебним кріпосництвом та потуранням національних прав десятків народів, які насильно були включені до складу павшої імперії та царату...
Відкрита підміна християнських цінностей і Божественної природи Церкви Христової політичними гаслами та московським псевдоправослвним фундаменталізмом...
Російська Православна Церква (Московський патріархат) відверто засвідчує свою політично-ідеологічну природу як церковно-державної інституції московсько-ординського спрямування з душком комуністично-імперського і велико-державного шовінізму...
Московія (Російська Федерація) розвалюється як національно-територіально, так і духовно...

42309
нанашко [профіль]

Судячи по автурі та оформленню палітурки- черговий російський кіч.
Справжньою науковою сенсацією  стане невдовзі книга Юрія Диби  св. Володимира, яку  презентуватимуть на цьогорічному львівському Форумі видавців 

42308
Олександр [профіль]

Цитата: Чернець
А вчому саме хтось бачить благочестя владики Онуфрія Березовського ?
 

В зраді України в 1992 р.

42307
Чернець [профіль]

А вчому саме хтось бачить благочестя владики Онуфрія Березовського ?

42306
nicolaus [профіль]

[Досвід Болгарії показує, що саме такий шлях і є канонічним, і предстоятелі Православних Церков саме такі дії благословлять відразу при зверненні до них, а не через десятиліття невизнання. Саме цей шлях веде до повної єдності, без нових розколів та збереження старих. І саме такий шлях є виконанням канонічного права]

Таки так! Заковика лише в тому, що в Болгарії дві автокефальні обєдналися і сотворили одну Помісну!!! Тож затримка за малим, навіть, за за мізерним...

42305
ganz [профіль]

Місцеблюститель Київської митрополичої кафедри УПЦ (МП) митрополит Онуфрій звернувся до Президента України

 

   Ваше мармеладоподобие!

   Ясновельможный пан Карамеля!

 

   Стелюсь перед Вами в глубокопардонном поклоне и вручаю цыдулу присланную гонцом от духовного комиссара Мулария наместника провинции Донбесополь. Сей достопочтенный муж жалеется на то, что его подопечные спят и видят когда явятся славные братья-миротворцы, но их сон был нагло и бесцеремонно нарушен витязями дружины "Борисфен", которые вторглись на территорию свато-григорий-распутинского подворья и его двороначальнику, застигнутому врасплох (слезал в это время с колокольни, на которой рындой подавал сигналы "сарынь на  кичку") предводитель витязей, представившийся Колбас Петровичем Живопырой стал задавать мерзопакостные вопросы: сколько бабулясов отчисляется местному баскаку Хренкину-Пулемётчику, пекутся ли короваи для хлебосольной встречи братьев, закрыты ли ворота провинции от незванных асвабадитилев. И если бы не случайно возвращавшиеся из "Военторга" старицы-амазонки с помощью боевого коромысла не прогнали б витязей с подворья, то двороначальника и его челядь скормили бы коням у которых на крупе вызженно тавро "Днепр".

   Покорнейше прошу Ваше приторное высочество  отозвать всех дружинников из упомянутой провинции для беспрепятственной помощи братьев-миротворцев и для торжества идеалов святой Гандопоги.

   Во имя Скрепы, и Кнопы, и духа Гекубы. Ами Чьйорт побъерьи.

 

   Верный канонист-кириархаровец  мигреньболит Олладий (Карябида).

 

 

42304
Чернець [профіль]

А ті що благословляють московсько-путінських окупантів та терористів в Україні ???

42303
nicolaus [профіль]

По-друге, спадкоємницею історичної Київської митрополії, Київського екзархату РПЦ та УПЦ 1990-1992 років може бути та церква, яка визнавалася б такою вселенським православ’ям. А саме - або Константинопольським патріархатом, або Нарадою предстоятелів православних Церков (Синаксисом). Обидві інстанції спадкоємницею історичної Київської митрополії, Київського екзархату РПЦ та УПЦ 1990-1992 років визнають лише УПЦ, яку в 1992-2014 роках очолював Блаженніший митрополит Володимир, а сьогодні очолює Синод та Місцеблюститель митрополит Онуфрій

Какая прелесть! Особливо щодо спадкоємства УПЦ 1990-1992 років!!! Тож затримка за малим, навіть, за мізерним. 13 серпня 2014 року Собор УПЦ повертається до рішення Собору УПЦ 1-3 листопада 1991 року про автокефалію УПЦ і повторно надсилає до киріархальної церкви і до Церкви-Матері в Царгород відповідне подання. Все - справу зроблено! Через рік місцеблюститель митрополит Онуфрій скликає в Києві Помісний собор і в присутності вселенського і киріархального патріахів вибираємо патріарха Київського і всієї Руси-України.

Сьогодні всім зрозуміло, що якби рішення Собору УПЦ 1-3 листопада 1991 року були своєчасно реалізовані, то і Крим був би в Україні, й не мали би Добасівської бойні. Тож ще живі учасники Харківського собору 1992 року, хто зрікся своїх підписів під рішенням Собору 1-3 листопада 1991 року, мають шанс спокутити свою вину.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...