Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Кількома пунктами для дуже недовірливих дещо уточню і коротко розповім ще кілька випадків:
1) Можу уточнити, що на загальних єпархіальних зборах, про які я згадував нижче, про корупцію і різні зловживання в Церкві відкрито говорив о. Василь Карабінович.
2) Інший священик написав відкритий лист єпископу С. М. про корупцію і різні зловживання з боку курії (хабарі за парафії, за хіротонії, церковні нагороди і т. ін.), в т. ч. про один кричущий факт (про який можете кожен переконатися, розпитавши священиків чи жителів села), що декан єзупільський о. В. Г., будучи парохом с. Стриганці, за один рік пропустив 32 Літургії (!), про що говорили самі парафіяни. І причиною була не хвороба чи якась інша, гідна оправданню, справа, а його особисті комерційні справи (відкриваючи візи за кордон, заробляв на цьому гроші). Коли інші священики запитували його, чи він не боїться єпископів і курію, він відповідав: «Пару бутилок коньяка, і всі справи залагоджено»… Саме тому, напевно, коли цей священик виїздив у Канаду (зараз він там служить), владика С. М. на реколекціях про того отця говорив: «Що це таке: як тільки появиться кращий священик, то виїжджає за кордон!»… Ось так діяв «мудрий» єпископ, замість того, щоб вирішити ті справді проблемні питання.
3) Щодо агітації на виборах. Були факти агітації о.-деканами (і митрополит не цурався цього, нехай і не так прямо), але ніхто не був покараний. До того ж, одіозно відомий о.-декан Д. допупустився важкого зловживання, про що знають всі священики деканату і, зрозуміло, чимало жителів райцентру. Дивно, але ряд священиків запевнюють, що про це добре знає курія, і нічого… Тому неважко здогадатись, в чому криється причина покривання тих священиків.
4) Минулої зими біля 40 священиків (!) від імені більшості священнослужителів Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ намагалися обговорити деякі важливі питання обрядового і навіть догматичного характеру (наприклад, чому на Літургіях в архикатедр. соборі у Символі віри читають то «… що від Отця і Сина ісходить», то «… що від Отця ісходить». А це з боку мирян викликає здивування і нерозуміння такої мінливості, що призводить до баламутства серед народу). Але їм нічого не вдалося ні вияснити, ні обговорити. Чому? Тому, що на всі питання без всякого обговорення особисто митрополит наклав вето, у грубій формі кричав, обзивав і принижував одного з лідерів тої групи священиків, відомого в області та за її межами редактора о. І. П., демонструючи свою невихованість і безкультурність. Ось що цей священик пізніше сказав: «В єпископа і в курії не можна нічого проблемного запитати, бо відразу стаєш ворогом»…
Якби ж то єпископи і вся курія прислухались до закликів Папи Франциска!
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Кабмин передал «кусок» львовской земли Московской церкви
Наше славне бібісі. Баба бабі сказала.