Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

39692
svcAlexander [профіль]

Цитата: Cactus
Я б не недооцінював впливу релігійного фактору в світовій іс 
 

Були і релігійні війни. Але частіше  під маскою релігії приймались рішення через їх економічну або політичну доцільність.  Релігія скоріше використовувалась, а не мотивувала. У всякому разі ви говорили про світові війни, яким , за вашими ж словами, жодна церква не змогла зарадити. Тобто політичне рішення приймалось поза релігійною мотивацією.

Дозволю собі редагувати свій допис.. 
далі...
Безперечно релігія мала деякий вплив на політику. а політика мала і має деякий вплив на релігію, але для мене здається не можливий беспосередній вплив церкви на політику в принципі. Церква не має цим займатись, її задача - проповідь християнства, і для церкви "немає ні іудея ні елліна, ні раба ні вільного". 

Ви кажете , що церква не повинна мовчати, коли держава рухається в тупик. Ось вам два шляхи - ЄС і ТС. Ви , можливо, вважаєте, що ТС  -це тупик, а ЄС - це розвиток. А на сході країни знайдеться такий же як ви церковник, який думає прямо протилежне. Кого з них повинна підтримувати церква? Адже там, на сході впевнені в своїй правоті точно так само, як ми в своїй. І вони можуть так само гарно говорити про ТС, як ми тут , на заході говоримо про ЄС. За ким повинна йти церква??

Вона просто не має вмішуватись в політику, от і все. 

Цитата: Cactus
Напр. свобода совісті є радше надбанням демократичних держав, тоді як під тоталітарними режимами Церква може піддаватися гонінням. Отже, Церква повинна підтримувати демократичний розвиток. 
 
Церква не змушена підтримувати ніякої форми правління.Нема такої задачі церкви, не на те вона створена. І Це буде не правильно. Вона має підтримувати людей ,і віру в їхніх серцях. 
Я розумію, ви говорите про інстинкт самозбереження, який є у кожного живого організма, і має бути присутнім у церкви.  Та не думаю, що видимий ніж гірший за  отруту у смачному блюді.

39691
Cactus [профіль]

svcAlexander,
У всі часи політики не зважали на релігійні переконання, якщо була економічна доцільність того чи іншого політичного рішення. Це стосується і війни і перемир"я , і союзів. І рішення про входження України в Євросоюз - це суто політичне рішення, і до церкви воно не має ніякого відношення, хоча  буде мати вплив на церкву однозначно.

Я б не недооцінював впливу релігійного фактору в світовій історії. Візьмемо напр. хрестові походи, які мали передусім релігійне походження. Або релігійні війни в постреформаційний період, напр. Тридцятилітню Війну, котра мала також релігійне забарвлення. Візантія зникла з світової історії завдяки арабам і туркам, які поширювали іслам мечем. І ці приклади можна було б ще довго продовжувати. Відокремлення Церкви від держави - це відносно недавнє явище в світовій історії, котре принесла Просвіта в 17-18-му століттях.
Світові війни в часи середньовічної Європи між християнами не були б можливими, бо авторитет Церкви був тоді настільки великий, що Церква навіть могла встановлювати перемир'я на певні проміжки часу, щоб її віряни не надто захоплювалися міжусобними війнами. Тодішні державні й політичні діячі як правило слухалися Церкви, бо інакше їм загрожувала анафема.
Ви маєте рацію в тому, що треба віддати Богові Боже, а кесарю - кесареве. Релігія і політика - це не одне й те ж.
Але релігія має вплив на політику, і політика - на релігію. Напр, православні Церкви нових членів Європейського Союзу - Румунії і Болгарії, однозначно підтримували вступ цих країн до ЄС, і це надало відповідному політичному процесові певного духовного характеру - древні православні народи, які завжди були частиною єдиної європейської християнської цивілізації духовно, стали членами європейської сім'ї народів і політично. Також Католицька Церква в східноєвропейських країнах підтримувала входження їх до ЄС - не в останню чергу тому, що головні європейські цінності є в своїй основі християнськими. 
Я не стверджую, що євроінтеграція є корисною для Церкви, а тільки що Церква є також частиною українського суспільства і повинна підтримувати стратегічні політичні рішення керівництва держави, які йдуть на користь нашому суспільству. Впровадження європейських стандартів - це щось принципово позитивне, що Церкви повинні вітати й вітають.
Церква не має права бути прямим політичним гравцем, але вона може посередньо впливати на політику у позитивному плані - як поважна моральна інституція. Навпаки, Церква не повинна мовчати, якщо держава рухається  в тупик, з тієї ж причини - щоб своїм мовчанням не стати співучасницею хибного розвитку, який врешті-решт мав би вплив і на Церкву, котра також є частиною суспільства. Напр. свобода совісті є радше надбанням демократичних держав, тоді як під тоталітарними режимами Церква може піддаватися гонінням. Отже, Церква повинна підтримувати демократичний розвиток.

39690
besemi [профіль]

Дякую за статтю! Мені дуже сподобалось читати її. Думаю що христологія у фільмі це не випадковість! А результат того що США є центром християнтва (особливо протестантизму) в світі. 

39688
svcAlexander [профіль]

Цитата: Cactus
Політика й економіка також мають певне відношення до релігії. Напр. в обох світових війнах європейські католики воювали проти католиків, православні проти православних, а протестанти проти протестантів, отже - всі християни воювали проти всіх християн. Тодішній політичний устрій уможливив такий стан справ, і жодна Церква не могла цьому зарадити.
 

 Політика та економіка мають, звичайно , певне відношення до релігії. Але сам факт того, що політичне рішення про світові війни приймалися  не оглядаючись на те, що воювати прийдеться з одновірцями показує, наскільки політика відділена від релігії. Ви навели приклад, який  заперечує ваше твердження, а не доказує його. У всі часи політики не зважали на релігійні переконання, якщо була економічна доцільність того чи іншого політичного рішення. Це стосується і війни і перемир"я , і союзів. І рішення про входження України в Євросоюз - це суто політичне рішення, і до церкви воно не має ніякого відношення, хоча  буде мати вплив на церкву однозначно.

Які позитиви може принести цей союз для церкви?
Цитата: Cactus
Водночас євроінтеграція має і величезне значення для Церкви, зокрема для екуменізму. Адже міграція населення бідніших країн до багатших сприяє зменшенню хибних уявлень про інші конфесії. Багато з цих уявлень виявляються при ближчому знайомстві пропагандою часів релігійних воєн.

В теперішній інформаційний час вже навряд чи існують якісь хибні уявлення про інші конфесії.  Можливо в Євросоюзі і погано знають православ"я, але для європейців воно так і залишиться дивною вірою. Менталітет не той.  Українці ж близько знайомі певно з усіма основними релігіями Європи - тут нема хибних уявлень.
Чи не єдиним позитивом для церкви , що принесе союз з Європою,  буде те, що  ми змушені будемо перестати уже будувати храми і  посилити накінець  проповідь християнських ценностей на фоні європейської всетерпимості і аморальності. 

39687
Добруж [профіль]

Понятно: у каппадокийцев Вам по душе философская эрудиция. Представьте себе, мне тоже. Но стиль философствования, позвольте заметить, у Вас очень мало напоминает каппадокийский, судя по всему, Вы большему научились от Фомы Аквинского и прочих схоластиков-рационалистов. Как и всякий рационалист, Вы склонны грубо редуцировать, искажая цельный образ и человека, и мира. Ваши рассуждения о некой абстрактной вере, не имеющей цивилизационно-культурного воплощения, просто смехотворны. Вы напоминаете энтузиастов эсперанто и волапюков, которые уверены, что их беспомощные конструкты совершеннее живых языков. Не бывает христианства космополитического, как не бывает людей, для которых родной язык - эсперанто. Нравится Вам, романтику, грезящему "возвратом к первохристианству", это или не нравится, но стиль веры у разных народов был, есть и будет разным. Согласен, нельзя обряды абсолютизировать, нельзя их ставить выше заповедей Христа, но занимаются этим, как правило, такие же романтики, как Вы, просто у вас идолы разные. Вам бы и спорить с ними о своих идолах (например, с Виктором Бедем, с капэшниками), но Вам почему-то хочется спорить на эту тему со мной, хотя я никогда и нигде не заявлял об исключительности ни русского, ни украинского, ни греческого, ни "первохристианского" православия.
Святость, говорите, не синоним безгрешности? Это для меня сложно. Святой - антоним слова грешный, так почему же святость - не безгрешность. Вы, очевидно, имеете в виду другое: что люди святые тоже при жизни грешили. Ну да, грешили, и что? Грешили-то они всё равно не так, как мы с Вами. Если талантливый оперный певец или выдающийся композитор сбацает, расслабившись в весёлой компании, глупую частушку, он всё равно не будет равен мне, кроме этих частушек ни на что не способному. И те, кто умеет ценить талант, будут вспоминать о его проделке в мемуарах и даже восхищаться ею (и Вы бы, уверен, рассказали бы), а вот о том, как я усердно горланил эту же самую частушку, никто никогда и не вспомнит. И это правильно. Зачем же Вы, учившийся у каппадокийцев, называющий себя богословом, опошляете святых - тех, кто достиг совершенства в самом высоком и важном на свете творчестве? Можете привести пример, как каппадокийцы делают то же самое? Не можете. Потому что Вы не их святости подражаете, а остроте ума. Но острый ум был и у Платона, и у Аристотеля - зачем Вам каппадокийцы?
О каких турецко-русских святых Вы говорите, я не знаю. Или я не понял Вашу метафору, или Вы спорили о них с кем-то другим. Неужели я мог забыть такой экстравагантный этноним?
Насчет житий святых Вы говорите ерунду. В "Житие" князя Владимира повествуется и о его распутстве, и о том, как его позорно отшила Рогнеда (мы бы, уверен, если б писали биографию какого-нибудь владыки, наверняка угодливо умолчяали бы о столь позорном факте). Проявляет слабость святой Глеб в "Житие Бориса и Глеба". Святой Феодосий Печерский совсем не белый и не пушистый в эпизоде, когда прп. Антоний упрашивает его выйти к матери. А свт. Стефан Пермский? В "Житии" Епифания он ведь не идёт на костёр и в прорубь не окунается - просто Пам испугался и всё. Очень реалистично - и от этого Православие торжествует ещё убедительней. То елеоизлияние на головы святых, о которо Вы говорите, начинается как раз с барокко - стиля европейского и рационалистического, привнесшего идеологию в веру. Вот и сегодня нам, оглушённым этим самым барокко и искорёженным романтизмом, больше по душе житие свт. Стефана, интерпретированное угодливыми глупцами: там он уже и на костер всходит, и подо льдом плавает. То же самое и в иконописи, и в церковном пении - всё искажено тем же рационализмом, от которого страдает и наше псевдобогословие. Псевдо - потому что вас афедроны святых интересуют больше, чем их творчество. 
Насчет игреков и зетов Вы, по-моему, тоже не правы. Небесный Иерусалим, Святая Русь - это реальные идеалы, они присутствуют в нашей жизни и даже сильно повлияли на нашу историю. Но эти понятия не привременные, они отражают порыв в вечность. Никакойц народ не живет только привременным. Точнее, тот народ, который начинает жить только привременным, перестает быть народом (что скоро, похоже, ждёт украинцев). Ваша цитата из Библии это никоим образом не опровергает. "Фольклор", морщитесь? Да, народное творчество. Представьте себе, творят не только такие интеллектуалы, как Вы. К творчеству призваны все без исключения люди. И абсолютно никакаих ОБЪЕКТИВНО-НАУЧНЫХ критериев для того, чтобы ставить творчество людей с традиционно крестьянским мировосприятием ниже интеллигентских упражнений в умничанье не существует. И настоящих учёных, тех, кого действительно интересует Истина, среди них не меньше, чем среди занудливых высоколобов, нафаршированных всякими унылыми классификациями и формулами.
 

39686
Добруж [профіль]

ganz,
Хорошо, только адрес дайте. Я про этот колхоз ничего не знаю.
А вам farewell в Содомию, подходящие ужимки вы уже, похоже, у себя выработали. Там ваши кривлянья оценят.

39685
Tim [профіль]

Добруж,

Уважаемый, Вы читайте побольше кападокийцев -и удивитесь,насколько щепитильно,точно ,отточено и логично они выстраивают свои убеждения, богосовие. они жили в той, эллинской,культуре, где нельзя было по иному. и где выражения и мысли, подобные Вашим, просто подняли бы на смех.

и ничего! совершенно ничего. они этого не смущались. поскольку терпеть не могли необразованных товарищей. и призывали,кстати вслед за апостолом Павлом, чтобы умы глупых своих собратьев не повредились от простоты во Христе. хотя синодальный перевод НЗ и даёт совершенно обратное понимание этого отрывка.

 

набожность и Вера -совершенно не тождественны. и сюси-пуси к Богу имеет небольшое отношение.

говорите,что у  Отцов есть то,что привело Вас в смущение? так может надо больше Отцов читать,а не пророчества?

вот самый главный вопрос. у нас както незаметно появился термин "русское православие",относительно которого многие начали танцевать. а это уже ересь. нет и не может быть русского или иного православия. могут быть местные региональные обычаи,которые собою не затемняют Христа и Его слова. Увы, в нашей местности всё гораздо хуже....

 

и я Вам говорил о святости. и о.архимандрит Аввакум. но святость совершено не равна безгрешности и безошибочности.

позвольте мне и в третий раз напомнить Вам о моём вопросе о русско/турецких святых feel

 

Пы.Сы. что же касается афедрона,то это просто калька с Ваших же слов. позволю себе их напомнить,чуть укоротив и упростив:всё что от святых- всё правильно,верно и тако долженствует быти!

на что и от меня и от других комментаторов Вы услышали- нет! далеко не все действия и мысли,котроый высказывали или делали святые , являются правильными,умными или вообще -христианскими.

именно потому и пишутся жития,словесные иконы. чтобы в общем портрете испорченного,но работающего надсобою человека, для потомкков запечатлеть только то,чему следует подражать. и больше ничему! 


Вам афедроны неприемлемы? а то,что священномученники ничтоже сумняся рассуждали про оргазмы? их от этого перестать считать духоносными отцами? или всёже нужно думать,прежде чем своё восприятие Церкви и Отцов накладывать на реальность?


Пы.Пы.Сы. не нужно разглагольствовать о времени. и о игреках плюс зетах. у нас тут форум не про з-преобразование и даже не о Фурье... звучит оно красиво,только нужно помнить о одном(хотя бы одном) тексте из Ветхого завета, о царе и пророке. который обещал царю скорую смерть. а чуть позже,ещё не успев выйти из дворца должен был вернуться и объявить уже новую волю Божию.

так кто там где получил? Бог,разумеется, видит одновременно и прошлое и настоящее и будущее. только тёплое и мягкое путать не нужно. feel

39684
ganz [профіль]

Цитата: Добруж
Тогда лучше в колхоз

Вот и присоединяйтесь туда, только в индивидуальном порядке - чюмайдан под мышку и "па тундре, па жылезнай дароге".

39683
Ваня [профіль]

Вот еще в тему:

"все проповеди, читаемые по очереди московскими священниками на Патриарших службах в Кремле, пишутся заранее. Они проходят редактирование и проверку у прот. Валентина Асмуса. о. Валентин как человек, влюбленный в стилистику церковной жизни 19 столетия, настаивает, что листы с текстом проповеди должны быть возложены на аналой на амвоне храма и зачитаны проповедником. Место слишком серьезно для импровизаций…
И тем не менее именно это – зачтение проповеди по бумаге – было поставлено в вину о. Михаилу, и его показательно выслали из Москвы, вопреки просьбам прихожан, настоятеля и духовника" https://diak-kuraev.livejournal.com/533058.html

 

Двойной стандарт в действии

39682
besemi [профіль]

Не згоден з лідером КПУ, такі люди як він підтримує тоталітарний режим і проти свободи віросповідання та совісті.

39681
Добруж [профіль]

Цитата: ganz
но при этом и осознать, что древо познания находится именно там, а не в азиатском колхозе "Светлое Никогда".

То самое древо, с которого не велено вкушать плоды? Тогда лучше в колхоз, тем более с таким прекрасным, вполне благочестивым названием - "светлое никогда" (то есть "никакого рая на земле"). А его, рая, ведь и не должно быть на земле, это им грезит Европа. Так что же нам, сударь, нужно осознать? Что надо строить новую вавилонскую башню?

39680
besemi [профіль]

Cactus,
Я дуже сумніваюсь , що амеріканських соціологів цікавило кількість православних в світі, як просто кількість усіх християн та кількість в процентах католиків, протестантів та православних.

39679
Філософ [профіль]

Може і так..але якщо докладніше розгянути їх віровчення то вони нічим не відрізняються від православних...

39678
ganz [профіль]

Бояться не нужно. В конце концов, не так страшна Европа…

Европа - это страна для взрослых, ответственных и дерзких людей, а наш человек  в массе своей  слишком инфантилен и сентиментален, поэтому он её боится и его очень легко соблазнить отказом от Европы. Европа начала с идеала Мадонны, а кончила идеалом содомским и, как говорил один герой Достоевского, -  "уже с идеалом содомским в душе не отрицает и идеала Мадонны", и продолжает: "Нет, широк человек, слишком даже широк, я бы сузил." Вот и у нас хотят сузить человека до послушно-перепуганного состояния, стращая бывших совков ужасами Европы.

Европа сейчас переживает постГуманизм. Когда-то философ Бердяев сказал, что последней великой ересью, которую не заметила Католическая Церковь была ересь Гуманизма (идея устройства человека на земле без Бога). Православной Церкви и праваславному самосознанию не плохо было бы запастись духовным бронежилетом от вероятных соблазнов, подстерегающих в "стране святых чудес", но при этом и осознать, что древо познания находится именно там, а не в азиатском колхозе "Светлое Никогда".

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...