Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Автор статті звісно заслуговує на повагу за інформативність подачі та критичність мислення.
Разом із тим, на мою думку, надто очевидно кидаються в очі спроби змалювати УГКЦ як "молодшу" і відповідно менш досвідчену та менш розумну сестру УПЦ КП і особливо УПЦ (МП).
Про "молодшу сестру", прямо говориться, здається кілька разів.
Тут я думаю і криється причина того, що стаття не до кінця сприймається незаангажованою та об'єктивною.
Автор висуває тезу про те, що єдність київської церкви була зруйнована Унією, однак розділення на києво-"московську" та києво-"віленську" митрополії було проведено значно скоріше 1596 року.
В 1596 році лише відбулось перепідпорядкування києво-"віленської" митрополії патріарху Риму, при чому її єдність якраз була порушена введенням паралельної києво-"віленської" митрополії у 1620 році єрусалимським патріархом Теофаном.
Звісно хвилюючим питанням є діяльність УГКЦ в Центральній та Східній Україні та "Баламандський документ", вага якого в статті виглідає тотожною постановам Вселенського Собору.
Не зупиняючись тут детально на тому, що "Баламандський документ" був підтриманий далеко не всіма православними церквами, краще звернути увагу на теорію двох повноцінних, але розділених церков, яка із цього "документу" випливає.
Принципова можливість існування непоєднаних між собою евхаристійно "церков-сестер" є тим видом екуменізму, який влучно називають "єрессю єресей".
Церква Христова, як і Тіло Христове єдине і унікальне і існування двох повноцінних євхаристійно нез'єднаних церков означяає можливість існування двох різних Христів, що є абсурдом для монотеїстичної релігії.
Немає паралельних "церков-сестер", а є частина церкви, що у 1053 році здійснила акт боговбивства урочисто профанувавши Тіло Христове у Євхаристії, а у 1341 році змінила вчення про Бога та Євхаристію.
В цьому контексті Собор 1596 року у Бересті слід розглядати як акт повернення київської церкви до справжніх основ Східної традиції, котра прийшла на наші землі в часи князів Аскольда і Володимира.
Звичано, таку точку зору можна не розділяти, але вона - частина досвіду київської церкви, який має свою цінність і значення у Промислі Божому.
И вряд ли пойдет на уступки. Те кто должен был привести народ в Землю Обетованную, сами позволили себя конвоировать на "харьковский собор" и часть народа увлечь за собой в египетское московское "благодатно-каноническое" рабство, а теперь, изживая когнитивный диссонанс, пытаются выдумать способы объединения, когда шанс упущен и от них уже ничего не зависит.
Объединить сможет пророк-теург подобный пророку Моисею либо равноапостольный муж наделённый от Бога властью рукополагать первосвященика и епископов, но объединить не церкви, а объединить в Церковь.
Возможен волюнтаристический вариант предложенный АРХМ АВВАКУМОМ, но он предполагает что церковь превратится в общественное учреждение наряду с колхозом композиторов и колхозом литераторов, да и то, просуществует, пока не умрёт тот, по чьей воле она была учреждена.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Митрополит УПЦ Софроній про подолання розділення українського православ’я: «Ніхто не хоче поступатися»
С Праздником, отче!
Насчет "полнейшего разброда", Вы сильно преувеличиваете. Без издержек не бывает, поскольку они есть, значит организм жив, а не музейных мамонтов между собой слепили.
Татьяна,
Когда много внимания ногтям, ногти начинают о себе мнить.