Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

37532
Донбас Iларионович [профіль]

Кто,что знает??????????Если Архиепископа ОПГ возьмут под стражу,его наверное надо отстранять от служения???????

37531
Донбас Iларионович [профіль]

Дело пропавших монахинь: Суд может арестовать секретаря митрополита Владимира
Сегодня, в 16:30
«Главком»

По информации источников «Главкома», Печерский суд Киева сегодня может принять решение о мере пресечения для архиепископа Александра Драбинко, секретаря митрополита Украинской православной церкви Владимира.

Напомним, он проходит свидетелем в деле о похищении двух монахинь. По последним данным, архиепископа могут доставить в ближайшее время в здание суда.

16 и 17 июня в Лавре работали следователи милиции, прокуратуры и СБУ. В митрополии брали отпечатки пальцев, опрашивали свидетелей. А секретарь митрополита УПЦ МП архиепископ Александр (Драбинко), по словам насельников Лавры, два дня провел в милиции.

37530
Andriy Tolstoy [профіль]

Уніатського прозелітизму насправді не існує. Римо-католики давно вже зайняли цю нішу на сході та центрі України. Скільки про це вже можна говорити. Заяви арх. Святослава є типовими свідомими подразниками інформаційного простору, якими керівництво УГКЦ хоче компенсувати відсутність реальної роботи з людьми. Але це небезпечна гра з вогнем, проте видно, що в керівництві УГКЦ краще за нас знають про перспективи цієї Церкви, якщо йдуть на такий ва-банк.

37529
Юра [профіль]

Тобто, навіть якщо батьки грішать, помиляються, не можна їх поправляти?

Звісно, що ні! Патріарха Константинопольського може поправити лише собор великої Константинопольської церкви. Невже це не очевидно для богослова?

37528
Тарас УГКЦ [профіль]

Цитата: Юра
Навіть претендувати на те, щоб якимось чином показувати дорогу власним батькам - то вже порушення Божої заповіді.
 

Тобто, навіть якщо батьки грішать, помиляються, не можна їх поправляти? Цікаве у вас розуміння біблійних заповідей.
Згідно з еклезіологією Римської Церкви, Папа Римський є отцем усіх католиків. Тому підписанти унії прийняли своє рішення у добрій  вірі, що вони сповняють Божу заповідь і визнають своїм духовним отцем того, кого б мав визнати таким для себе і патріарх Царгороду.
Цитата: Юра
Не можна ставитися до Божих заповідей як до газети "Правда" - тут читаємо, там самокрутки крутимо, там рибу завертаємо.


Отож-бо й воно. "Що Бог з'єднав, людина хай не роз'єднує". А православна церква натомість дає повторні шлюби. 

37527
Юра [профіль]

_Тарас

Навіть претендувати на те, щоб якимось чином показувати дорогу власним батькам - то вже порушення Божої заповіді.

Про податківців я згадав для того, аби викрити Ваш релятивізм. Не можна ставитися до Божих заповідей як до газети "Правда" - тут читаємо, там самокрутки крутимо, там рибу завертаємо. Якщо можна зневажати Лукаріса, то можна і власних батька і маму. Хіба після того дивно, що заповідь про повагу до батьків у нас так занедбана?

37525
Тарас УГКЦ [профіль]

Цитата: Юра
У доброму товаристві не прийніто опльовувати батьків. Серед християн їх прийнято шанувати (п"ята заповідь). Ця вимога - безумовна! Якщо Ви виправдовуєте зневагу до батьків, то тим л е г ш е зможете виправдати вбивство.
 

А хто їх обпльовує? Почитайте ще раз документи Берестейської унії - там немає зневаги до Константинопольського патріарха. Але визнаючи над собою отцівство Римського архиєрея, руські єпископи висловлюють надію, що за їх прикладом підуть східні патріархи.
Ну який духвоний батько з патріарха Кирила Лукаріса, в якого було бльше поглядів кальвіністських, ніж праволсавних? І він, і його попередники, і наступники згадували про Україну тільки тоді, коли гроші треба було збирати.
За вашою логікою, і УПЦ МП, і УПЦ КП мають покаятися у зраді свого духовного батька.
Ну а про вбивство взагалі мова не йшла. Дивно, що ви порівняли патріарха з податківцями. Може і останні для вас духовні батьки? smile  

37524
Zhukov Dima [профіль]

Владыка Александр комментировать ситуацию журналистам отказался: "Пока идет следствие я ничего не могу говорить"

 

Поздно комментировать, пора в бега подаваться.

37523
Юра [профіль]

_Тарасе

У доброму товаристві не прийніто опльовувати батьків. Серед християн їх прийнято шанувати (п"ята заповідь). Ця вимога - безумовна!

Якщо Ви виправдовуєте зневагу до батьків, то тим л е г ш е зможете виправдати вбивство. Насправді, чого б не вбивати всіх тих, хто нам чимось не догодив? Скажімо, тих же митників, які нас лише "доять і стрижуть"? Га?

37522
Тарас УГКЦ [профіль]

Цитата: Юра
Мене, як православного, саме існування цих церков зовсім не тривожить. Радше, тривожить спосіб, у який вони повстали. А спосіб той - богомерзкий, оскільки пов"язаний з клятвопорушенням і зневагою до своїх духовних отців - східних патріархів.
 

Щось я сумніваюся, що царгородські патріархи у 16 столітті мали до вірних київської митрополії батьківські почуття. У той трудний час "...українські священики висловили ставлення до свого духовного пастиря в Царгороді словами: "Ми такі вівці, котрих тільки доять і стрижуть, а не годують" ("Патріярхат", ч.3, травень-червень 2013 с.28). 

37521
Cactus [профіль]

o. Oleh,
Часи міняються. Думаю, що зараз в УПЦ ніхто папи вже не боїться. За той час, який минув після візиту Івана Павла ІІ в Україну, відносини між РКЦ і УПЦ набули позитивного розвитку. Наприклад, громади УПЦ в діаспорі часто отримують у користування католицькі храми. Представники Ватикану неодноразоао відвідували керівництво УПЦ в Києві, розвиваються освітні контакти. Якщо раніше папа вважався непроханим гостем, то тепер його напевно сприймали б як доброго друга. А про УПЦ КП й говорити нічого - вони тоді були раді, що папа не проти привітати їхнього предстоятеля, а тепер, після визнання їхнього Хрещення збоку УГКЦ Київський Патріархат напевно вітав би візит папи як такий, що сприяє порозумінню між православними і католиками. 

37520
Тарас УГКЦ [профіль]

Cactus,
Мені зрозуміла позиція православних українців (і не тільки українців), які критично і насторожено ставляться до екуменізму, особливо до екуменізму з католиками. Їм здається, що коли вони бодай молитовно поєднаються з католиками, то тим самим вони відмовляться від своєї історії, своєї ідеї, свого "передання". Бо в історії вони мали не одну можливість об'єднатися з католиками, але їм це не підійшло. Бо їх не влаштовує примат Папи. Може і для вас цей примат є найбільшою проблемою. 
В католицькій церкві спочатку був проголошений догмат про примат Папи, а потім - курс на екуменізм. Це зблизило католиків з православними. Але від примату Рим наразі не планує відмовлятися. Православним це не подобається. Але якщо папський примат - не єресь, то чого вони такі вперті? Чого вони заради церковної єдності не можуть пожертвувати своїми "переданнями"? Спитайте православних, що вони роблять для екуменічного зближення?

37519
o. Oleh [профіль]

Цитата: Юра
З приводу "націоналізму православних церков" можна сперечатися.

Можна, але не треба. Вистачить РПЦ і Греків

37518
o. Oleh [профіль]

"Ключарю"??? А дзвонар там також єпископ? wink 

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...