Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

37307
Damian [профіль]

Цитата: Andriy Tolstoy
Damian, тримайте себе в руках, бо ваше уявлення про Православ'я не витримує жодної критики, якась суміш протестантських міфів з дрімучим уніатством.
Андруйко, хлопчику, ти взагалі, коли книжки до рук брав окрім "старческого маразму" масковскіх старцев? Яка критика, про що ти? Ти хоч крутився серед василіан, але в бібліотеку не заходив

37306
Українець [профіль]

For Cactus: Дякую Вам за виваженість! Однак Ваші аргументи лежать у площині "папи хороші, тому що вони - папи". У тому й полягає різниця (ще одна) між Православ'ям і католицтвом, що ми критично ставимося до дій наших ієрархів (чого варта одна критика нинішнього Російського Патріарха, вже не кажучи про Македонія та Несторія Константинопольських, Діоскора Олександрійського, Філарета Київського (він не єретик, однак його приклад наведено в якості того, що Церква може позбавити посади навіть свого Предстоятеля) та ін.), а Ви готові виправдовувати дії своїх ієрархів за будь-що. Не вірите, що Бенедикт захотів прославитися - приймаю Вашу аргументацію і нею же заперечую благочестивість його намірів. Якщо ти духовний лідер християн, то будь готовим до останнього подиху робити все, аби полегшити їм життя через служіння Богу! Виявився слабаком? Тоді який же ти папа?! Куди ж поділася непогрішимість "на кафедрі"?
Щодо Франциска, то вже в коментарях було показано православне ставлення до духовного патрона нинішнього папи, а тому і його мотивація неприйнятна. У лиці своїх представників (пап) РКЦ активно намагається соціалізуватися, а на ділі просто ЗНОВУ працює над зовнішнім, забуваючи про внутрішнє.

P.S.: Співчуваю Й. Ратценгеру, щодо часткової втрати ним зору (це прикро).

P.P.S.: У полеміці ми ще забули за Ескріву - Ви і його теж вважаєте святим?

37305
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: Cactus
Та що він може бачити, якщо він уже більше як 20 років не бере участі в екуменічному діалозі. А ГПЦ - це виняток, який підтверджує правило. Зрештою, ВРЦ - це одне, а католицько-православний діалог - це зовсім інше.  

 

Так за ці 20 років ситуація з "діалогом" погіршилася, а не покращилася. Він в тупіку. Заяви окремих католикофілів із православного середовища є нічим іншим, як їхньою особистою думкою, і видають вони бажане за дійсне. Максимально на що здатен той "діалог" так це на фотосесії для піару та ЗМІ.

Тому слова Патріарха Філарета щодо цього питання більш актуальні сьогодні, ніж були  б 20 років тому. ВРЦ - це одне, а "діалог" це друге. Зрештою, ті, що виходять з ВРЦ, припиняють і "діалоги", тому що все це йде в комплексі.

 

37304
Cactus [профіль]

Українець,
Кожен має свого власного, неповторного хреста. Христос бачив свій хрест і своє розп'яття, а Мати Тереза несла свій хрест і мала власну духовну боротьбу. Я маю свій хрест, а Ви - Ваш. Не мені судити про Ваш хрест, а тільки Господеві. То ж не судіть і про хрести інших.
Ви погано знаєте папу Бенедикта, якщо думаєте, що він бажав слави. Він показав усім нам вартий наслідування приклад покори, довівши, що ніхто з нас не є незамінимим, навіть сам папа. Адже Бенедикт XVI не потребував прослави - він уже до його обрання папою був всесвітньовідомим богословом і інтелектуалом Католицької Церкви. Але він бачив, що Церква потребує реформи, а його сили через його поважний вік - до речі, він осліп на одне око, можуть не вистачити для майбутнього завдання. Щодо папи Франціска - почитайте краще відгуки про нього тих православних ієрархів, які знають його особисто. Майбутній папа вже ієрархом намагався жити як прості люди - як зрештою жив і сам Христос. А тому ставши папою, він, як це й личить послідовній людині, відмовився жити в палаці й радо спілкується з простими людьми. Цілуючи ноги нашим ближнім, які перебувають на самому дні суспільства, папа лише виконує суть євангельської заповіді любові, за якою наше відношення до Христа визначається передусім нашим відношенням до ближніх. І цим він знову-таки є дуже потрібним і актуальним прикладом для всіх інших ієрархів, священиків і т. д. усіх християнських Церков, які часто вважають себе представниками вищої касти. Саме тому папа обрав собі ім'я св. Франціска, який у часи крайнього обмирщіння Церкви своїм євангельським життям - прикладом вбогості, можливо врятував Церкву від перетворення на чисто земну інституцію. 

37303
Cactus [профіль]

Andriy Tolstoy,
патріарх Філарет один із найактивніших учасників екуменічних переговорів за всю історію екуменізму, але перспективи в об'єднанні КЦ і ПЦ не бачить жодної. І не він один. Вартий особливої уваги вихід із Всесвітньої Ради Церков Грузинської православної церкви.

Та що він може бачити, якщо він уже більше як 20 років не бере участі в екуменічному діалозі. А ГПЦ - це виняток, який підтверджує правило. Зрештою, ВРЦ - це одне, а католицько-православний діалог - це зовсім інше.  

37302
Українець [профіль]

For Cactus: Ви даремно порівнююте внутрішню кризу Терези зі внутріньою боротьбою Господа - це не те що не схожі між собою речі, а, навпаки - діаметрально різні. Калькутська місіонерка переживала (вказують навіть, що ця криза тривала все її життя) холодність у вірі та відверту ЗНЕВІРУ в Бога, тобто безбожництво
(https://ru.wikipedia.org/wiki/Мать_ТерезР&
amp;
amp;
deg;). Натомість у Гефлиманському саду Христос переживав не боротьбу зі зневірою, а боротьбу зі своїм страхом перед майбутніми стражданнями та смертю - те, що Боголюдина переживала як людина.

Щодо Римських пап, то "театр" у Ватикані не закінчився зі смертю Войтили: його наступник, не знайшовши іншого способу прославитися на весь світ, подав у відставку (тобто ПОКИНУВ свою паству заради того, аби в підручниках з історії його ім'я згадувалося не одним рядком, а хоча би декількома реченнями); наступний папа Франциск напоказ (це той же самий театр = лицедійство/лицемірсьво) цілує ноги людям. Так що в цьому питанні "воз і нині там".

37301
Cactus [профіль]

Українець,
Мотивація Метері Терези була чисто євангельською - вона бачила в кожному нужденному самого Христа: ось це і є її істинне розуміння Господа, яке вона підтвердила цілим своїм життям. А те, що вона мала сумніви й не завжди мала внутрішній спокій, тільки підтверджує її святість - диявол залишає без сумнівів і в спокої лише тих, котрих уже міцно тримає в своїх пазурах. Він спрямовує свої напади якраз на тих, хто перебуває на вузькому шляху святості. Навіть сам Христос в Оливному Саду переживав перед смертю так, що мав кривавий піт, а Ви хочете, щоб людина в своєму непростому духовному житті не сумнівалася і завжди була спокійною ? А тому психологію я залишаю психологам, а особисто на мене і на мільйони інших людей - і то не тільки християн, Мати Тереза ще за життя випромінювала божественну благодать.
Євангеліє картає Юду зовсім не за заклик допомогти вбогим, а за його правдиву мотивацію: "
А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали." А тому порівнювати св. Матір Терезу, яка посвятила своє життя служінню Христові в убогих, із Юдою, який зрадив Христа заради 30 срібняків - це, даруйте, все одно що стверджувати тотожність добра і зла.
Мені особисто зовсім не подобався стиль понтифікату Івана Павла ІІ із його акторством, яке пояснюється життєвим шляхом цього папи - в його молодості він грав у театрі. І далеко не тільки мені - ні його наслідник Бенедикт, ні теперішній папа не продовжують цієї традиції Войтили. Але це не означає, що тільки тому треба заперечувати його святість - у непрості для Церкви часи посилення секуляризації і наступу релятивізму Іван Павло ІІ заклав підвалини для теперішнього незмінного курсу Церкви у відстоюванні істин віри та вічних моральних цінностей. 
В Церкві є багато різних харизм. Також у Католицькій Церкві не бракує невідомих нам святих і аскетів - напр. є цілий чин трапістів, члени якого продовжують аскетичну традицію отців чернецтва. Вони не трублять на цілий світ про їхнє подвижництво. 
Я не можу уявити собі більшої гордості, ніж та, яка наважується осуджувати святих і їхні добрі діла. Адже той, хто осуджує святих, осуджує Того, хто через них діяв. 

37300
Andriy Tolstoy [профіль]

Damian, тримайте себе в руках, бо ваше уявлення про Православ'я не витримує жодної критики, якась суміш протестантських міфів з дрімучим уніатством.

37299
Юра [профіль]

Отче Авакум! Ціную Ваші дописи, через які проглядається непересічний інтелект і щиросердне вболівання за нашу церкву. А все ж, не можу з Вами погодитися. Ну, некоректно порівнювати нашу церкву з іншими. Десь трохи подібною була криза болгарської церкви. А і там "церков" було всього дві, а не чотири, як у нас. На сьогодні болгарам вдалося цю кризу подолати. Об"єктивність вимагає визнати, що стан справ у київській церкві - найгірший з усієї православної ойкумени. Так що нам ще довго витягувати колоду з власного ока, перед тим, як шукати за скалкою в чужому...

37297
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

Це просто ганьба для Російської Федерації та її академічної науки... ( https://www.religion.in.ua/22214-bolee-90-akademikov-ran-podpisali-obrashhenie-s-
trebovaniem-zakryt-kafedru-teologii). Повернення у часи комуністично-радянського войовничого атеїзму. Таке протистояння православній вірі і вірі в Бога взагалі (Божественій теорії світостворення) - можуть творити тілтьки ті носії нанонауки і нанокультури, для яких  давньоруська духовна спадщина,  віра Христова є чужими і не приємливими  або не відповідають тим цінностям і тій вірі (культурі) яку вони ісповідують, та хочуть утвердити шляхом знищення християнства та давньоруських духовних традицій...
12.06.13 р.
Архім. Віктор (Бедь)

37296
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

Для поддержания паритета, Срочно открыть кафедры научного атеизма во всех семинариях страны! Преподами назначить строго атеистов. Всем ясно и как божий день очевидно - заворуха с МИФИ связана с патриархом Кириллом. Его личностью. Человек действительно умный, но разрушил свой авторитет. Сегодня он правит в состоянии разрушенного собственного авторитета. Это, врагу злейшему не пожелаешь, как трудно и сложно. И на сегодня, какие бы разумные инициативы не выдвигал патриарх(а они и впрямь злободневны и ожидаемы), люди не прислушаются к нему. Почему? Нет авторитета первенствующего лица. Он разушен! Вот, отсюда и все заковыки и неурядицы!  Патриарх Кирилл от интеллигенции(с которой вначале связывал все свои устремления) переметнулся, к поддержке власти, казачеству и махровым националистам, ультраправославным Я тоже думаю - ну выступи Патриарх с категорическим личным решением простить Шевченко, несмотря на возможно понесённый материальный ущерб, ну выступи он с категорическим личным решением простить девчонок из Пусси Райт, потому что там была только политика - и отношение к Православию было бы у миллионов людей другим, и не гудели бы люди таким негодованием против этой кафедры, ведь при Кирилле огромное количество людей почти возненавидели Православие.

37295
Sergii Bortnyk [профіль]

Мнение Константина фон Эггерта:
"Прочитал письмо академиков по поводу кафедры теологии в МИФИ. Из него совершенно неясно, чем она им, собственно, мешает. Вообще, это забавно, что ученые требуют Что-то закрыть. Я, полагаю, что знаю, чем кафедра помешала ученым. Все эти академики преклонных лет, члены КПСС, работавшие на ВПК СССР (а советская физика на 90% работала на войну) за очень большие деньги, дачи, пайки и т.д., всю жизнь ощущали себя вдобавок еще и жрецами своего рода нового культа. Помните, что такое был "секретный физик" при совке? Завидный жених и вообще. После краха совка в жизнь СССР вернулась вера в Бога, подорвавшая жреческие позиции всех этих партийных академиков. У них больше не монополии на мировоззрение, дачи ветшают, ВПК в их услугах нуждается меньше. А церковь заметна и претендует на роль учителя. Жрецы недовольны. Отвечать начал еще покойный академик Гинзбург, который каждый раз, когда сталкивался с оппонентом, всегда проявлял крайнюю, почти детскую неосведомленность в вопросах веры. То есть, Бертран Расселл или Уэллс все же знали, что критиковали. Советские академики черпали свои знания о вере из книжек Емельяна Ярославского. Результат налицо - беспомощные истеричные письма. Эти самые академики спокойно трудились на большевиков. Теперь им, естественно, колет глаз теология".

37294
Damian [профіль]

Цитата: Українець
For Damian: Торж, у чому, на Вашу думку Православна Церква відступила від Євангелія у своєму віровченні?
  Та Ви відкрийте Євангеліє і найдіть хоч щось подібне для початку з тим з чим Ви стикаєетсь в ПЦ... А ще для початку гляньте на свій рівень біблійних студій. Для ПЦ Євангеліє це Терра інкогніта, а старий завіт взагалі невідомо чому потрапив в Біблію.

37293
Українець [профіль]

For Тарас УГКЦ & Cactus: Ще раз наголошую, що Тереза з Калькути зробила багато доброго для інших людей, але її МОТИВАЦІЯ не дозволяє вважати цю людину святою. Усім відомо, що її віра була хиткою та слабкою (через що вона сама постійно переживала та втрачала внутрішній спокій (якщо взагалі його колись мала)). Її розуміння Христа як революцілнера-соціаліста є просто абсурдним та безбожницьким (https://ru.wikipedia.org/wiki/Теология_РѕСЃРІРѕР±РѕР&
amp;
para;дения). Різниця між православними та католицькими святими полягає в діаметрально протилежніому світогляду: якщо православні усіляко приховують свій подвиг (розуміючи, що лише Богу вони служать, а людська слава перешкодить істиному шляху до Небесного Владики), то більшість католицьких навпаки виставляються напоказ. І в цьому різниця між Православ'ям і католицтвом - для нас важлива сама суть, основа, ядро та результат, а для вас зовнішня форма (красива, усміхнена, масова, масштабна) - тобто шоу. Саме тому для вас є рідним Іван Павло II, бо він давав вірникам РКЦ те, чого вони хочуть - масові шоу.
Згадайте зрадника Іуду та єретика Арія: перший мав дари чудотворінь і теж закливав продати миро і роздати гроші бідим (хоча Тереза тут пішля далі та реалізувала свій задум), а другий був видатним аскетом і проповідником. Але обох об'єднало одне - гордість. А це те, що будь-яку добру справу низводить до пекла.

P.S.: Навіть психологія свідчить не на корить Терези: її зовнішній вигляд (у першу чергу вираз обличчя та очей) свідчить про наявність безтрокової тоски та смутку, а такі речі є найпершим ворогом християнина (сподіваюся, що Ви це розумієте, бо все-таки католиків (а УГКЦ є лишt частиною РКЦ) я вважаю хоч і єретиками, але християнами).

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...