Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

37052
Cactus [профіль]

Я на 100 % згідний із Блаженнішим Любомиром. Питання лише в тому, чому саме в часи його керівництва УГКЦ значна частина вірян його Церкви повірила одній із націоналістичних партій, довіривши їй керівництво областями, де живуть переважно греко-католики ? Чи готові він і теперішній глава УГКЦ нести перед історією і українським народом відповідальність за цей "недогляд" ? 

37051
o. Oleh [профіль]

Andriy Tolstoy,
не переймайтеся так своїм зовнішнім виглядом.

37049
o. Oleh [профіль]

пацієнтів у психіатричних клініках Києва і області значно побільшає. Майбутнім абітурієнтам вартує задуматися, чи не отримати фах психіатра, через деякий час ця професія буде дуже і дуже затребувана. 

37048
naghtigal [профіль]

Цій новині вже півроку! Ще були у них цікаві рішення щодо одруженого єпископату та діаконесс

37046
o. Oleh [профіль]

Українці завжди славилися гостинністю, а предстоятелі всіх автокефальних утворень тим паче. А можна було б ним, принаймні похизуватися на святкуваннях з нагоди святкування річниці хрещення України.

37044
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

Хочем объединиться и можем, но сразу выдвигаем необъединительные требования. Все это говорит, что психика человека если можно так сказать - «конфликтно разделительна». Можем объединиться с УГКЦ если она откажется от Рима, можем объединиться и с УПЦ МП если она откажется от Москвы… И все!!! Тупик. И никакие дальнейшие объединения невозможны. Остается одна лишь словесная бравада. Можем, но…  Объединения церквей в добровольном, таком себе, застольно переговорном ключе не произойдет. Ото, если начинают писать правила, условия объединения, пишут, что «переговоры продвигаются», но нет воли, или ее мало, за многословным словоблудием, так и знай, что никак не продвигаются!!! Зашли в тупик, или их вообще уже нет! Церкви всегда объединяла жесткая, политическая рука власти. Потому, что само разъединение, автокефалия - это борьба за эксклюзивность сознания, за индивидуальную самобытную свободу; это побег в простор вожделенной свободы, из которой едва ли кому захочется добровольно возвращаться. За это уже уплачена цена конфликтной борьбы длиною в 20 лет и больше. Это психология наших хоть и церковных, но до глубины души человеческих сообществ

37043
Sergii Bortnyk [профіль]

Якась не дуже свіжа "новина" - 31 січня. Добре, що хоч рік не написали.

37042
Onufriy [профіль]

АРХМ АВВАКУМ,
ДЕЯКІ з нас - дикуни (справжніх буйних мало) агресивні. 
БІЛЬШІСТЬ - (ледарі, байдужі і боягузи) сповнені любові до ближнього! 

Другі кращі за перших? 
Християнам дозволено миритись з мерзотою у святому місті? У цьому любов до грішника?

37041
Onufriy [профіль]

«белогвардейский триколор в сочетании с красным знаменем Вооружённых сил РФ... Было бы высшей степенью лицемерия утверждать, что совокупность этих противостоящих друг другу символов может выражать единство современного российского общества».

   Символи протилежні, але вони виражають єдність російської історії, тому ніякого лицемірства у цьому немає.
   Проблема в іншому - більшість тих симовлів неприховано базбожницькі і їх шанування перекреслює майбутнє країни.
  

37040
Cactus [профіль]

Справа зовсім не в догматиці, бо екуменізм відкриває шлях для владнання всіх догматичних розбіжностей - цей процес давно йде на вселенському рівні й колись буде неодмінно завершений. Справа в іншому - УГКЦ навіть теоретично не може об'єднуватися з Церквою, якої de iure взагалі не існує. В канонічному плані УПЦ КП є розкольницьким угрупуванням, якого не визнає жодна православна Церква світу й глава якого перебуває під анафемою. А тому УГКЦ як Церква, яку визнає цілий католицький і православний світ, може тільки ввібрати в себе Київський Патріархат - за певних умов прийняти до себе всіх вірян і цілий клир при їхньому бажанні. 
Щодо адміністративного підпорядкування, то тут п. Степовик звичайно ж має рацію - УГКЦ раніше чи пізніше стане автокефальною Церквою. Однак приєднання до неї Київського Патріархату стане можливим лише тоді, коли цей випередить усі інші православні Церкви у процесі визнання римського примату. З огляду на те, що зараз, навпаки, УПЦ КП все більше сама заходить в антиеукменічний тупик і в богословському плані все більше відстає від досягнень православно-католицького діалогу - щоб переконатися в цьому, досить проаналізувати напр. публікації сайту "Православний оглядач", очікувати цього нереально.   

37039
politsovet [профіль]

А еще, кажется, профессор забыл, что пальто к пуговице не пришивают.

37038
прот.Сергій [профіль]

Не знав, що УПЦ КП, згідно думки п. Степовика, вже приняла католицьку догматику :)

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...