Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

36572
Олесь [профіль]

Cactus,за всю нашу дискусію на рахунок цього догмату, я не бачив ні одного змістовного аргументу(чи то рішення Соборів, чи то Євангельський текст)які би підтверджували його необхідність, історичну доцільність та головне наголошую його значимість у справі спасіння людства!- Адже саме це хотів Бог відкриваючи людям свої обєктивні істини у догматах Церкви.
Більше того цей догмат був принятий враховуючи людські немочі та реальний приклад з папом Гонорієм його невідповідності. Ви подумайте як впливає цей догмат на спасіння пастви католицької Церкви і взагалі християнства, чи не більше він приніс роздорів і неуярядиць у Церкві. Чи саме страшна жада до влади керівництва РКЦ і централізації не стала однією з причин початку реформації в XV-XVI ст?І чому цей догмат був прийнятий: як один із варіантів збереження папського авторитету який був підірваний!
Для чого таке бажання бути першими, властвуватит  хіба це ставив за мету наш Спаситель, хіба від цього більше католиків спасеться чи стане ближче до Бога. Ще раз хочеться повторити Господь не відкривав людям істини в догматах якщо вони були не потрібні їм для спасіння.
Я думаю Ви зі мною погодитесь, якби цього догмату не було,то в сьогоднішній час  РКЦ би його не прийняла

36571
Юра [профіль]

_Кактус

Можуть "висловити жаль"? Так що заваджає?

Ви пропонуєте простувати в майбутнє з давніми ранами?

36570
Cactus [профіль]

Юра,
Сьогоднішні ієрархи УГКЦ не укладали унію, а тому вони ні в чому не провинилися перед Константинополем. Вони можуть хіба що висловити свій жаль із приводу болісного розколу, який тоді відбувся. Але всім нам треба дивитися в спільне екуменічне майбутнє, а не зациклюватися на ранах минулого. 

36569
Юра [профіль]

"Дуже важливий візит"? Хм... На мою думку - безцільна екскурсія. Змарнована ще одна нагода попросити прощення за події 1596 року.

36568
Tim [профіль]

а какой смысл освящать подобные монументы? чисто технический смысл? шоб душа в него вселилась? или шоб не упал? feel

и вопрос номер два: представители  УПЦ КП постоянно подтрунивают над тем,что де  РПЦ любит в угоду власти политические освящения делать. а чем это событие лучше? или эти моменты не из одного ряда . с той лишь разницей, что это -своё. а то -москальское.

как говорил покойный Виктор Степанович: "какую партию не строим - всё равно КПСС получается"© исходя из того,кто строил КП -без вариантов.

Когда по нашей области едешь по трассе и видно обычную хату,возле которой один-два гос.флага и небольшой крест сбоку ----это точно храм КП.

 

Пы.Сы. на одном известном ресурсе один иерей привёл шутливое величание ко дню освящения памятника Салавату Юлаеву: "величаем, величаем ты, господине Салавате, и чтем крепкое еже на коне сидение твое. ты бо в морозы крепкие тестикулами к седлу примерзл еси".

а что ж тут пели? request

 

 

36567
Cactus [профіль]

o. Oleh,
Після православно-католицького возз'єднання УГКЦ перестане існувати як окрема юрисдикційна структура й увійде до одного з православних патріархатів. 

36566
Cactus [профіль]

Олесь,
Ось бачите, Ви вже самі навели такі важливі аспекти як "порядок денний" і "предмет діяльності". Так само і з догматами про папу - треба розглядати ці й інші аспекти того часу, і тоді Ви отримаєте ширше розуміння цього догмату. Головне не чіплятися за слова, а намагатися зрозуміти, в якому загальному контексті вони стоять. А стоять вони в контексті цілої історії і теології Католицької Церкви, в тому числі також і в контесті богослов'я нерозділеної Церкви та її Вселенських Соборів. Або, як висловився папа Бенедикт, існує певна "герменевтика спадковості", згідно з якою всі пізніші формулювання не можна трактувати всупереч ранішим рішенням Церкви, навпаки - єдино правильним тлумаченням є таке, яке розглядає всі пізніші вислови як пояснення раніших. Отже, єдино правильним тлумаченням ватиканських догматів є таке, яке не суперечить першості римського єпископа у Церкві 1-го тисячоліття. А все інше - це зумовлені часом несуттєвості, які є філософськими чи навіть політичними мисленними конструкціями на кшталт тогочасного уявлення про те, що абсолютна влада вимагає непомильності для свого обгрунтування. 

36565
o. Oleh [профіль]

В яке лоно вона може повернутися, будучи східньою Церквою, і ви реально думаєте, що ПЦМП погодиться на існування УГКЦ?Ви ж не дитина, а живете в казці.

36564
o. Oleh [профіль]

Олесь,
якраз по-духу, бо той що у своєму титулі має слово "Слуга" І показав це неодноразово, І вказує на цю першість. 

36563
Олесь [профіль]

Cactus, я принципово навів матеріал з вікіпедії, бо  навіть там( як Ви вважаєте що кожен дурень може написати) більш правильно озвучено поняття догмат ніж ви відповіли Zenony.
1. Я не вважаю їх еретиками тому що, І ВС на повісті дня були христологічні спори f не питання Трійці
2. Предметом діяльності  Святого Кирила не було обговорення про кількість природ во Христі, яку потім еретично розвили монофізити
І взагалі ми зараз не в цьому стоїть питання

36562
Cactus [профіль]

Ця зустріч була символічним визнанням того беззаперечного історичного факту, що Церквою-Матір'ю УГКЦ є Константинопольський Вселенський Патріархат, бо УГКЦ постала внаслідок відокремлення частини Київської митрополії від Великої Церкви Константинополя.
Ця подія може бути розцінена також як сигнал доброї волі УГКЦ до остаточного порозуміння із найбільшим у православному світі Московським Патріархатом. Найбільша Східна Католицька Церква зацікавлена у відновленні повноцінних природних зв'язків із цілим християнським Сходом. Відновлення єдності між Церквами Сходу і Заходу вже не за горами, а тому всім нам потрібно звикати до того, що УГКЦ після відновлення сопричастя між Католицькою і Православною Церквами повернеться у лоно Східної Церкви, зберігаючи сопричастя з Престолом св. Петра. 

36561
Cactus [профіль]

Олесь,
Вікіпедія, де кожний дурень може написати що йому заманеться - це богословський сейозний авторитет хіба що для Вас. 
А тепер наводжу наступні приклади для підтвердження моєї тези:
1. Отці Першого Нікейського Вселенського собору говорили про єдину божественну іпостась, а не про три, як ми.
2. Святий Кирило Александрійський писав про єдину природу Христа, а не про дві, як Халкидонський собор.

Як на Вашу думку, отці Нікейського собору і св. Кирило були єретиками, чи ні ? 

36560
Олесь [профіль]


Цитата: Cactus
У Вас дещо платонічне уявлення про догмати. Вони є виразами живої віри Церкви, яка живе в часі й тому мусить уточнювати свою віру.
Не мудруйте, то що вже давно вирішено навіть у не церковних енциклопедіях, Ваша думка може підходити до церковних правил та канонів, саме вони приймалися за покликом живої віри Церкви! А то з таким підходом через років 100 і догмат про Трійцю буде не актуальний!

Для кактуса з вікіпедії : "Догмат (від грец. δογματζω — постановляти, приймати) — основні положення, що їх слід сприймати як незаперечну істину за будь-яких обставин!!!!!!.

Зазвичай поняття догмат стосується царини релігії, релігійного вчення. Подібно до аксіоми в математиці, і постулату у фізиці догмат не можна довести, а, отже, слід сприймати його як основу у віровченні конкретної релігії. Свідомий відхід від догмата (повне неприйняття або інше трактування) називають єрессю саме вона — зчаста призводить до релігійних конфліктів."

 



Цитата: o. Oleh
Просто це очевидні речі, що саме папа є першим з усіх єпископів світу, судячи лише з газетних статей, а не лише рішень Вселенських Соборів чи традиції Церкви.
Щось воно не по духу вчорашнього Євангельського читання на Літургії

36559
o. Oleh [профіль]

"Напомним, митрополит Павел является также депутатом Киевсовета от Партии регионов"
Рука руку миє. А може і відмиває, хто-зна?  

36558
Diman Zloy [профіль]

Иудеи, надо сказать, в значительной своей массе вовсе не собираются признавать Иисуса Христа Мессией Израиля

 

 

В 1696 г. раввин-мистик Аарон бен Моше ха-Коэн из Кракова уверовал в Йешуа (Исуса) только на основании своего изучения Каббалы. Он написал целых три тома, детализировавших многочисленные параллели между Новым Заветом и Зогаром (основной книгой еврейского мистицизма). А Йоханан Риттангель, умерший в 1652 г., первый переводчик еврейского мистического труда Сефер Йецира, был одним из нескольких евреев, верующих в Йешуа, который стал популяризировать еврейскую мистическую мудрость среди широкой аудитории своего времени.

В начале 20 века Фейвель Левертоф, умерший в 1954 г., один из переводчиков книги Зогар, окончивший хасидскую йешиву, и потомок Рабби Шнеура Залмана из Ляд (основателя движения ХаБаД), также уверовал в Йешуа как Мессию, найдя параллели между Новым Заветом и еврейской мистикой.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...