"Католики отпали от общения с Православной Церковью, но не были осуждены соборно как еретики, хотя у них неправильная, с нашей точки зрения экклезиология (и филиокве), но Православная Церковь признает действительность их крещения, Евхаристии, священства, епископата и наличие у них апостольского преемства." 
https://orthtexts.narod.ru/sn_anaf_v1965/molitvy_s_inosl_94god.htm
Це щось схоже на офіційну позицію? А тепер подумайте, чому не визнаються ваші Святі Тайни. Може тому, що ви єретик? 

o. Oleh, Ви далі продовжуєте блефувати.

В жодній заяві навіть найлютішого противника УПЦ КП, Московської Патріарїхії не було звинувачень на адресу УПЦ КП в єресі. Тим більше не було подібних заяв з боку інших помісних церков. Тому перестаньте наслідувати приклад доброго католика Йозефа Геббельса і морочити людям голови побрехенньками.

Проблема УПЦ КП - це звинувачення в розколі. Але неодноразово, і вам у тому числі, пояснювали, що шлях до здобуття автокефалії пройшли більшість Православних Помісних Церков світу, всі вони, включно з московською Церквою певний переіод часу були "розкольниками", а болгари навіть "єретиками" - етнофілістами.  Питання автокефалії не є питанням віри, а виключно політичним питанням, тому ваші закиди, це як горохом по танку.

І наостанок.Те, що ви втікаєте від теми обговорення, пишучи безграмотні нісентіниці про УПЦ КП та взагалі про православну еклезіологію свідчить не лише, про "тьомний лєс" в уніатських головах щодо того, чим насправді є Православна Церква (бо знають тільки слово "православний" і те, що князь Володимир був греко-католиком ))))) ), але й те, що сказати по темі нічого. Кактус, хоч і товче воду в ступі, але вона у нього принаймні є, хоч і отруйна. А у вас там сухо.

Підгорецькі - це плід УГКЦ. Тому не перевішуйте дохлих собак на невинних людей. Зросли вони під протекторатом великого уніатського авторитета - кардинала Гузара. А чого "горшки побили", то не знаю. Але хтось та й знає і колись розповість.

Якщо ви вважаєте, що преподобний Іустин Попович та решта святих отців повторюються за "підгорецькими", то ви переоцінюєте не лише їх, але і свою конфесію.

Я не можу не хвилюватися за моїх братів і сестер, оскільки бачу, як за облудливими словами про змагання за єдність йде підміна цього поняття. Екуменізм є новітньою фальшивою релігією, яка використовуючи християнську термінологію наділяє їх зовсім іншим значенням ніж це робили святі отці.  Повторюю: згідно Євангелія, Символу Віри та писанням святих отців Церква єдина, тому існування екуменічного руху позбавлено всілякого сенсу, окрім фальшування поняття про Церкву. Мова може йти лише про повернення до єдності з Церквою частин, які відпали від неї, але не через зовнішні богослужіння, а через відмову від усіх єресей та лжедуховних практик.

Події останніх десятиліть свідчать, що повернення до Церкви (а не об'єднання так званих  Церков, що є протипрородне за суттю, бо Церква єдина і ні з ким об'єднуватися потреби не має) можливе лише індивідуальне або щонайбільше окремими громадами, оскільки Католицька Церква, як інституція, втратила здатність зробити цей крок.

Щодо позиції окремих православних ієрархів, яких сформували в католицьких навчальниїх закладах, то не хвилюватися за них не можу.

На мою думку не впали вони в єресь, але така небезпека існує, особливо щодо патріарха Варфоломія, при всій повазі до Його Святості.

Одна справа приймати участь в діалозі, а інша прийняти єресь екуменізму. І тут моя думка жодного значення не має, бо є Символ віри, Святе Євангеліє, Святе Передання, які всі одноголосно засвідчують, що Церква існує, і вона Єдина, Свята, Соборна (Кафолічна) та Апостольська. І якщо хтось у XXI сторіччі вирішить утворити нову Церкву під личиною екуменізму, або в новому вигляді намагатиметься йти шляхом унії, як це було раніше в історії Православ'я, то суперечитиме не моїм скромним коментарям, а тілу Христовому і владі Господа. І тут не має значення ані титул, ані кількість відступників.

o. Oleh, перечитайте будь-ласка ще раз про кого писав святий Іустин, і не морочте голову. Повторюватися немає сенсу. А ваша жовч свідчить лише про відсутністьу вас найменшої аргументації, та бажання лише подратувати опонента.

ось ще одна цікава стаття преп. Іустина: Про Православ`я та екуменізм:https://pravoslavnews.com.ua/articles/iustyn_popovich_ekumenizm/

Anglus. Шановний дописувач, Ви наводите посилання на інтернет сторінку невідомого за авторством огляду ЗМІ:
httAnglup://www.kiev-orthodox.org/site/personalities/2068/
Та раз Ви навели дане посилання, хотів би привернути Вашу увагу до інших джерел. У період з 1998 по 2006 р. (так значиться на різних томах) видавництвом Новоспаського монастиря (Москва), з благословення Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Олексія ІІ та за участі Державного архіву РФ, було перевидано копію "Деяния Священного Собора Православной Российской Церкви 1917 - 1918 гг." (в редакції Соборної ради 1918 року) у 11 т.
В т. 9, до якого увійшли протоколи та постанови за період з 29 березня (11 квітня) 1918 по 18 (31) липня 1918 рр. (діяння 118 - 136), наведений Вами запис: "«Журнала Совещания Преосвященных архипастырей от 8/21 июля 1918 года»" - взагалі не значиться. Хоча в номерації діянь у період з 7 (20) липня (діяння 131) по 9 (22) липня (діяння 132) 1918 рр. розриву не має (М., 2000, т. 9, с.с. 152 - 184) і в цей період в протоколах Собору РПЦ не значиться взагалі жодного питання, які б стосувались Гетьмана України Івана Мазепи.
Тож підстав для заперечення спогадів Київського Митрополита Антонія, який писав про те, що питання про анафему Івану Мазепі у 1918 році було вирішено позитивно, не має. Та воно швидше всього було вирішено саме у загальному порядку, щодо скасування Собором РПЦ 1917-1918 рр. усіх анафем, що були виголошені в імперський період за політичними мотивами. Що і дало право Київському Митрополиту благословити, а архієрею та духовенству РПЦ відслужити поминальну панахиду в 1918 році за Гетьманом України Іваном Мазепою.