Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Они со своими "брегетами" и "нанопылью" остались на стадии Бальтазара Коссы.
Их представление о чуде — это когда Господь стирает видеозапись,
на которой иеромонах Илия давит двух человек.
При таком уровне нравственного развития
легко служить идеологической ширмой губящей Россию власти,
но невозможно быть духовным маяком.
1. А чому ці голови виявилися такими готовими до "гіпнозу"?
Є вислів, що в наш час, щоб бути оригінальним, треба бути лише чесним. Може, ці голови якраз і побачили чесність Франциска (відповідність між словами і справами)? Може, Ви бачите набагато глибше, але в порівнянні з більшістю представників архієрейського стану (сословія) в усіх Церквах, Франциск виглядає чеснішим в очах більшості простого народу.
2. Ви можете згадати Сталіна, що показував себе скромним у побуті, так якраз лише це і виправдовувало його в очах простого совєцького народу. Але ж зробіть з цього висновок - якщо тирану народ може простити багато чого через його особисту скромність, то чи не тисячекратно більше буде любов нашого народу до скромного православного поводиря, справжнього духовного лідера? Якщо наша віра є найістиннішою у світі (я в це вірю), то чому наші архіпастирі можуть про це розказувати, але так важко їм це показати прикладом.
3. У чому "феномен Папи Франциска"? Чесність і скромність - це головне, але в наш час не менш важливо бути скромним і чесним в потрібний час і в потрібному місці, - і це буде кращою місією, аніж сто геніальних проповідей.
4. У чому "феномен Митр.Павла"? Він заробив собі таку славу (як серед зовнішніх, так і серед своїх), що навіть дуже правильні і добрі слова з його вуст не сприймаються, як належить.
Я не називаю росіян недолугими, і не заперечую необхідність українцям, як і іншим народам, розбиратися в першу чергу у самих собі. Але визиває відповідну реакцію нав'язування росіянами свого уявлення про те, у чому самі не розібралися (і хай навіть коли нарешті розберуться) - іншим народам. Тобто, проблема не в тому, що хтось кращий/гірший, а у нав'язуванні своєї точки зору.
(Це як остання заява +Антонія: ми готові до діалогу, але на наших умовах. Так само відбувався "діалог" з гітлерівцями у 1945 році.)
Щодо української нації: Ви багато читали/чули подібних роздумів/пошуків своєї ідентичності від людей, що називають себе українцями? У нас якщо є питання, то у деталях, або у метисів. У росіян питання не в деталях, а по суті.
На мою думку, російська нація є політичною нацією, як американці США,
але, на відміну від США, де кожен американець при бажанні може себе ідентифікувати з етнічною нацією, а титульної нації як такої нема (це якраз специфіка традиційних імперій), -
в Росії росіяни, які себе вважають титульною нацією "русскіх", не можуть знайти "русской" етнічності. Такий стан речей є недобрим з точки зору психології, і автор цієї статті якраз пропонує вихід з цієї ситуації американським (логічним і здоровим) шляхом -
1) через усвідомлення "русскімі" своєї етнічності (чудь, водь, меря, словени, руси (українці/білоруси), татари і т.д. і т.д.);
2) визначення терміну "русскій=росіянин" як політичного терміну, громадянства;
3) визнання, що немає титульної нації в РФ, а всі нації є державотворчими і рівноправними.
Саме такий шлях, я впевнений, вирішив би багато проблем Россії і її народів, її сусідів і світу.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Наместнику Киево-Печерской лавры митрополиту Павлу не нравится, что все каналы говорят о Папе Франциске
Побачимо. Ніхто не повернеться. Повертатимуться до телевізорів, щоб побачити чергове ватикан-шоу.